Психосоціальна підтримка освітян: результати та підсумки проєкту
«Психосоціальна підтримка освітян»: результати та підсумки проєкту

«Психосоціальна підтримка освітян»: результати та підсумки проєкту

07.11.2024

Експертки-психологині представили результати дослідження «Психоемоційний стан та готовність освітян до психосоціальної підтримки». Це спільна робота громадської організації «Смарт освіта», платформи Resilience.help, науковиць із Житомирського державного університету імені Івана Франка, закордонних партнерів: громадської організації «Americares» і асоційованої професорки Іллінойського університету та наукової консультантки дослідження Тари Пауелл. Проєкт вдалося реалізувати за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Платформа Resilience.help розповідає про основні етапи та аспекти проєкту.

Етапи дослідження

У 2024 році результати опитування «Нова українська школа у 5 – 6 класах: виклики впровадження» показали, що 78% освітян помітили у себе зростання тривоги, суму, гніву та інших негативних реакцій. Крім того, близько 52% вчителів Сходу скаржилися на відсутність кваліфікованої психологічної підтримки у сільській місцевості.

Тож було вирішено розробити проєкт, метою якого було:

  • дослідити психоемоційний стан освітян впродовж третього року війни;

  • зрозуміти здатність та готовність вчителів надавати психологічну підтримку учням та їхнім батькам;

  • розробити інструмент, який би допомагав вчителям взаємодіяти із дітьми та батьками в умовах війни;

  • перевірити ефективність програми «Психосоціальна підтримка освітян» для широкого кола вчителів».

Учасниками дослідження стали шкільні психологи та вчителі. Більшість із них (96,2%) – жінки, віком від 26 до 44 років (44%) або 45 – 59 років (44%, які працюють у середній школі.

Їх розділили на дві групи:

  • експериментальну – проходили дистанційне навчання та опитування;

  • контрольну – брали участь лише в опитуванні.

Опитування відбувалося у три хвилі: на початку навчання, після його завершення та через місяць після курсу. Учасники відповідали на питання про рівень власного психологічного стану та про готовність надавати психологічну підтримку іншим.

Це дозволило й оцінити психоемоційний стан освітян, як він змінюється у часі. Крім того, науковиці змогли оцінити ефективність тренінгу.

Результати дослідження

Позитивну динаміку в обізнаності вчителів щодо питань психічного здоров’я та в готовності до підтримки учнів та учениць відзначають й науковиці Житомирського державного університету імені Івана Франка Наталія Портницька, Ольга Савиченко та Ірина Тичина.

За їхніми словами, різке зростання обізнаності спостерігали у вчителів, які працюють у початковій та середній школі. Крім того, від початку готовими допомагати були й вчителі дошкільної ланки. Ця готовність збереглася достатньо й після завершення навчання, підкреслює кандидатка психологічних наук, завідувачка кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка Наталія Портницька.

«Ми спостерігали дещо дисбаланс – «дошкільники» готові допомогти, не дуже розуміючи як, а вчителі – спочатку здобувають знання, а потім розвивають бажання допомагати» , – пояснює науковиця.

Найвищу динаміку зростання обізнаності й готовності до підтримки науковиці відмітили у освітян із рівнем «молодший спеціаліст» чи «молодший бакалавр» – у тих, хто не має класичної повної завершеної освіти.

«Це здебільшого молоді фахівці, які продовжують навчатися. Для них ці знання були корисними для освіти», – каже Наталія Портницька.

Показник обізнаності симетрично зростав у всіх групах фахівців. Але найбільш стійким він виявився серед вчителів з досвідом роботи від 11 до 15 років.

Перед початком роботи науковиці припускали, що рівень обізнаності та готовності до психосоціальної підтримки може бути різним у вчителів із різних регіонів України. Втім, дослідження не показало суттєвих відмінностей між педагогами різних регіонів, а також тих, хто проживає у місті чи сільській місцевості.

«Ймовірно, такий результат ми отримали тому, що навчання відбувалося в онлайн-форматі, усі мали однаковий доступ до матеріалів й могли в однаковій мірі користуватися всіма ресурсами чи брати участь у тренінгових сесіях», – пояснила Наталія Портницька.

Протягом навчання освітяни здобули знання про алгоритми психологічної підтримки учнів, підкреслюють науковиці. Більшість після завершення навчання відчули себе достатньо досвідченими, аби застосовувати знання у щоденній роботі.

Незначне зростання обізнаності науковиці відслідкували й у контрольній групі. Втім, це може бути пов’язано із посиленою увагою суспільства до теми ментального здоров’я. Втім, знання, які отримували учасники контрольної групи, стихійні і не впливають на готовність допомагати.

Участь у дослідженні не лише навчила освітян допомагати учням, а й покращила їхній емоційний стан, впевнена асоційована професорка Іллінойського університету Тара Пауелл.

Психологині звертали увагу на декілька показників психоемоційного стану учителів:

  • емоційний компонент психічного здоров’я;

  • соціальний компонент психічного здоров’я;

  • психологічний компонент психічного здоров’я;

  • професійне вигорання;

  • депресія;

  • тривога;

  • загальний рівень сприйняття стресу;

  • уявна безпорадність;

  • відсутність самоефективності.

Найбільші зміни стосувалися рівня сприйняття стресу й професійного вигорання. Рівень сприйняття стресу збільшився у 69% тих, хто пройшли навчання.

«Найбільше зменшилися стрес та тривога у представників центральних регіонів. Вони мали вищі стартові показники тривоги та депресії й до кінця навчання ці дані впали. Ймовірно, той матеріал, який ми розглядали, мав не лише професійну, а й особистісну цінність», – додає кандидатка психологічних наук, доцентка, експертка з психічного здоров'я Ольга Савиченко.

У вчителів, старших ніж 60 років, одразу після проходження навчання збільшився рівень уявної безпорадності. Втім, через місяць після завершення програми він знову знизився. Науковиці пов’язують такі зміни із інтерактивною складовою платформи, яка не завжди може бути зрозумілою для людей старшого віку.

«Ми вчили вчителів працювати із платформою й показник уявної безпорадності поступово знижувався», – підкреслює Ольга Савиченко.

Також у межах дослідження спостерігали за динамікою серед вчителів, які через війну переїхали у іншу область, й тими, хто не покидав свою домівку, каже декан соціально-психологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка Ірина Тичина. Результати можна відстежити на графіку:

Ефективність тренінгу підтверджує асоційована професорка Іллінойського університету Тара Пауелл.

«Результат справді вражає: рівень знань та готовності зростав у експериментальній групі, більше ніж у контрольній. Крім того, опитування показали зниження рівня стресу, вигорання, депресії і занепокоєння вчителів, які навчалися на програмі. Добробут вчителів експериментальної групи значно покращився», – пояснює Тара Пауелл.

Значення дослідження

«Унікальність нашого тренінгу, який є складовою частиною проєкту дослідження у тому, що він був адаптований, щоби працювати саме в системі освіти та містить великий практичний компонент. Тренінг адаптований для навчання вчителів, він пройшов апробацію в дослідженнях, і ці результати є дуже цікавими. Ми не просто взяли якісь хороші іноземні програми та впровадили, а творчо обробили їх й довели з наукового підходу», – пояснює співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян» Оксана Макаренко.

На важливості впровадження тренінгу для вчителів наголошує й голова Національного комітету EuroPsy, докторка психологічних наук, психотерапевтка Вікторія Горбунова. Згадку про тренінги щодо ментального здоров’я ГО «Смарт Освіта» опубліковано на сайті Єврокомісії у матеріалі щодо аналізу здійсненності «Універсального тренінгу з психічного здоров’я» за 2023 рік.

За словами Вікторії Горбунової, cеред фахівців, для яких розробляли та адаптували «Універсальний тренінг з психічного здоров’я», найбільше використовують ці напрацювання саме освітяни.

Дослідження і розробки ГО «Смарт Освіта» варто поглибити та поширювати й у інших регіонах, які постраждали від війни, переконаний директор із вирішення комплексних надзвичайних ситуацій ГО «Americares» Адам Кінн.

«Ми сподіваємося, що результати проєкту будуть корисними в різних аспектах, зокрема, для ухвалення управлінських рішень щодо залучення вчителів та інших педагогів до забезпечення психологічних потреб дітей, а також можуть бути поширені по всій системі освіти», – додав Адам Кін.

Детальніше про зміст тренінгу команда говоритиме під час наступної зустрічі, яка відбудеться у грудні. Крім цього, науковиці готують наукову публікацію у міжнародний науковий журнал «Conflict and Health» у співаторстві із асоційованою професоркою Іллінойського університету Тарою Пауелл.

До теми:

2026 рік

Тренінг

Тренінг Картки стійкості: дієві  інструменти та техніки психосоціальної підтримки 

Дистанційний тренінг для педагогічних працівників/ працівниць з набуття практичних навичок використання «Карток стійкості» як інструменту психосоціальної підтримки психічного здоров’я дітей та підлітків.

18+ | Статті

Ресурс

Підсумки, які не ламають: як екологічно закрити рік

Втомилися від чужих «успішних успіхів» у стрічці й почуваєтеся винними за все, що не встигли? Ця стаття — ваш офіційний дозвіл не звітувати за досягнення, а просто обійняти себе за те, що витримали цей рік.

26-07-2026 | Олександр Кушер,

Блог

Адаптація підлітків за кордоном

Стрес підлітків-мігрантів проявляється агресією та ізоляцією. Психолог Олександр Кушер радить батькам не тиснути, а створити безпечний простір для дитини, допомагаючи їй відновити відчуття контролю. При проблемах важливо звернутися по допомогу.

Підтримати