Розуміємо кризу трьох років: що відбувається з емоціями дитини?
У житті людина долає велику кількість криз, щоб подорослішати і набути нових навичок. Одна з них відбувається у трирічному віці.
Платформа Resilience.help розповідає як впоратися з дитячим бунтом та чим особлива криза трьохлітнього віку.
Матеріал підготовлено у відповідь на запит із форми зворотного зв’язку.
Поставити запитання можна за посиланням.Чим особлива криза трьох років?
У три роки дитина стає примхливою. Це може бути нормою навіть для найбільш слухняних дівчаток та хлопчиків. Але це нормально з огляду на те, що таким чином дитина проходить перший сепараційний період, відділяючись найчастіше від мами.
Поганий настрій насправді є спробою проявляти бажання та отримувати бажане, або заявляти про свої потреби та бути почутими. Це такий собі період формування дитячого «Я» як окремого організму, що має власні бажання (хоч часто і не усвідомлені) та починає про них заявляти Всесвіту, в обличчі батьків як безпечних суб’єктів.
Цей бунт найчастіше проявляється активно і залежить від:
-
особливостей темпераменту дитини;
-
стилю виховання та уважності до дитячих бажань;
-
наявності у дитини досвіду робити вибір та висловлювати свої побажання.
Як проявляється криза?
Під час кризи дитина відмовляється від пропозицій щодо занять чи їжі, навіть, якщо вони належать до категорії улюблених. Дитина може вдавати, що не чує батьків або ігнорує їх команди та пропозиції або хоче робити все сама і ухвалює рішення, які можуть здаватися цікавими, бо є нетиповими.
Дитина може капризувати і часто плакати без причини, як це здається дорослим. Але на питання, що сталося, не дасть відповіді, бо й сама не знає. Якщо дитина агресує, вчіть її агресувати не шкодячи собі чи іншим. Дайте їй папір, що можна рвати, якщо вона хоче рвати книги. Чи дайте великого формату папір, щоб вона могла на ньому малювати так розганяючись, як відчуває.
Трирічки проявляють:
-
упертість та бунтарство;
-
збудливість і дратівливість;
-
можуть по-справжньому агресувати, якщо не можуть пояснити або отримати, що хочуть;
-
різкі перепади настрою, плаксивість;
-
активність і потребу в активному русі;
-
діти ламають речі, не вміючи контролювати власну силу, але відчуваючи цікавість до пізнання навколишнього (відрізняти від навмисного ламання предметів).
Як діяти батькам під час кризи трьох років?
Пам’ятаймо, що будь-яка вікова криза – важливий етап розвитку людини, тому вона повинна стати підгрунтям для максимальних здобутків.
Як би складно не було витримувати емоційні напади трирічки:
-
говоріть дитині про свою любов! Повторюйте це велику кількість разів і роз’єднуйте дитину від її вчинків (наприклад, ти зробив не дуже правильно, але я люблю тебе, навіть, коли ти робиш помилки);
-
сприймайте дитину як самостійну людину, яка вже може щось робити самостійно (під наглядом, але без втручань зі сторони дорослих);
-
встановлюйте межі, якщо є щось, що ви не готові дозволяти дитині, і витримуйте ці обмеження (не можна вчора, не можна і сьогодні);
-
пояснюйте та говоріть із дитиною зрозумілою для неї мовою, але не сприймайте її як когось, хто не розуміє. Хто не розуміє, той домислює! Дитина формуватиме власні смисли, з якими потім може бути непросто усім (наприклад, під час наступної вікової кризи);
-
давайте вибір та цікавтеся, якщо не це, то що?
-
кщо дитина чинить супротив, переключіть свою увагу на щось інше. Ви втратите наполегливість і дитина, ймовірно, втратить свою цікавість;
-
поясніть дитині, що вона має час подумати і нехай скаже вам, коли знатиме відповідь чи прийме рішення. А ви почекаєте.
Не забувайте, що дитина може капризувати, бо відчуває фізичний дискомфорт або захворіла, але симптоматика ще не очевидна для батьків, або коли перевтомилася (фізично чи емоційно).
Сприяє досягненню цілей:
Зміцнити стосунки
Покращити пам’ять та увагу
Джерело
Вік користувача
3+
Тип ресурсу
Питання експертам і ексерткам
Користувачі
Батьки
Психолог
