Як допомогти підлітку подолати травматичні події: поради для батьків

Травматичні події можуть залишати глибокий слід у подальшому житті підлітка. Смерть близьких, свідчення насильства, втрата домівки, обстріли – у час війни ймовірність стати очевидцем чи учасником таких подій значно зростає.

Будь-які з цих ситуацій можуть впливати на підлітка, травмуючи його і викликаючи широкий спектр емоційних реакцій та дій. Хтось стає замкненим, а хтось – агресивним, хтось відчуває страх, а хтось – непереборне бажання піклуватися про інших постраждалих, хтось переживає сором, а хтось – навпаки пускається берега.

Місцем, де підліток зможе знайти розраду, розуміння та необхідну підтримку, повинна стати сім’я.

Платформа Resilience.help розповідає батькам, як допомогти своїй дитині впоратися з моральними наслідками пережитого, та як варто реагувати на різні зміни в її поведінці.

Відстороненість, сором, почуття провини

Дайте підлітку зрозуміти, що його почуття – нормальні та притаманні навіть дорослим. Поясніть, що дитина не повинна картати себе за те, що сталося, та відчувати провину за те, на що не могла вплинути.

Скажіть щось на кшталт: «Багато людей звинувачують себе, що могли б зробити більше. Але навіть рятувальники/поліцейські/медики сказали, що ми вже нічого не могли вдіяти. Тож ти не винен».

Усвідомлення своїх страхів та вразливості, страх бути названим «ненормальним»

Поділіться з підлітком власним емоційним досвідом. Розкажіть, що також переживали схожі почуття, коли сталася трагічна подія. Поясніть, що його почуття зараз і тоді є цілком природними в контексті пережитого.

Наприклад скажіть: «Я відчував (-ла) те саме, що й ти. Я злякався (-лась) і був безпорадний (-а). Більшість людей почуваються так, навіть якщо вони виглядають спокійно».

Намагайтеся заохочувати контакти підлітка з родиною та однолітками. Запропонуйте зателефонувати чи зустрітися з друзями, провести час із сім’єю, братами та сестрами.

Неконтрольована поведінка (вживання алкоголю або наркотиків, ризиковані статеві стосунки)

Поясніть підлітку, що такі способи вираження емоцій не є найкращими й можуть завдати шкоди. Подбайте про те, щоб підліток не мав доступу до алкоголю та наркотиків. Поясніть, до чого призводять безвідповідальні сексуальні зв’язки.

Під час розмови використовуйте такі фрази: «Це нормально відчувати гнів і неможливість контролювати себе в таких умовах. Люди думають, що вживання спиртного чи заборонених речовин допоможе впоратися зі своїми емоціями, але це не так. Мати такі почуття – нормально, але поводитися так – не дуже доречна ідея. Це небезпечно».

Приділяйте більше уваги тому, де проводить час ваша дитина. Поясніть, що така підвищена увага з вашого боку є тимчасовим заходом і триватиме лише до моменту, коли ситуація стабілізується. У пригоді вам можуть стати такі слова: «Зараз – небезпечний час. У цей період мені важливо знати, де і з ким ти перебуваєш та як я можу з тобою зв’язатися».

Страхи повторення та реакція на спогади

Навчіть підлітка розмежовувати саму трагічну подію, та спогади про неї. Поясніть, що коли дитина пригадує моменти, що викликають негативні емоції, то може подумки сказати: «Я засмучений (-а), тому що згадав (-ла) про страшні події. Але зараз все по-іншому, і я в безпеці».

Також обмежте доступ підлітка до ЗМІ, які транслюють інформацію про трагічну подію. Постійний перегляд таких новин може викликати в дитини страхи, нібито усе повториться знову.

Під час розмови скажіть: «Перегляд відеорепортажів лише погіршить твій стан, адже ти бачиш страшні кадри знову і знову. Давай вимкнемо це зараз».

Погіршення взаємостосунків з оточенням

Відокремлення від сім’ї та друзів може бути одним із наслідків пережитих травматичних подій. Підліток починає гостро реагувати на слова батьків чи вчителів, менше спілкується з однолітками.

Ваше завдання в таких випадках – пояснити своїй дитині, що помічаєте її стан, але в період відновлення для неї дуже важлива підтримка близьких. Під час розмови помічними можуть стати такі слова: «Те, що ми дратівливі один з одним – нормально, враховуючи пережите. Я гадаю, ми чудово справляємося з усім. Як добре, що ти у мене є. Вибач, якщо я перегинаю палицю і поводжуся дратівливо. Надалі я старатимуся контролювати себе».

Добре, щоб підліток більше часу проводив у сімейному колі: можна влаштувати чаювання, організувати вечірні посиденьки чи зіграти в гру. Також важливо заохочувати дитину до спілкування ровесниками.

Передчасний вступ у доросле життя

У підлітка може з’явитися бажання кардинально змінити своє життя та подорослішати: покинути школу, піти на роботу, переїхати чи навіть одружитися або вийти заміж.

Поясніть, що це надзвичайно важливі життєві рішення і поспішати не варто. Натомість запропонуйте підлітку інший вихід, аби дитина відчула контроль над своїм життям, але не зробила необдуманих кроків.

Наприклад скажіть: «Я знаю, ти думаєш про те, щоб кинути школу і вийти на роботу. Але не варто ухвалювати такі важливі рішення прямо зараз. Адже кризовий період не найкращий час для змін. Можливо, тобі краще подумати про підробіток, коли розпочнуться літні канікули?»

Турбота про інших постраждалих та їхні родини

Бажання допомагати людям, які також пережили схожі трагічні події – гідне поваги. Але часто воно виникає через невиправдану відповідальність, яку відчуває підліток. Не дозволяйте дитині обтяжувати себе такими почуттями.

Обговоріть та оберіть декілька волонтерських проєктів, де підліток зможе бути корисним, але не вішати на себе зайвий тягар відповідальності. Наприклад, він може долучитися до розчищення завалів з території школи, збору грошей або товарів для тих, хто їх потребує.

Труднощі зі сном

Пережитий стрес нерідко спричиняє проблеми зі сном. Підліток може постійно прокидатися вночі або взагалі не здатний поринути в сон.

Поспостерігайте, чи добре спить ваша дитина. Посприяйте тому, щоб вона налагодила режим сну, засинала та прокидалася щодня в один і той же час. У цей період також важливо збільшити фізичні навантаження протягом дня. Це може бути не лише заняття спортом, а й звичайна ранкова руханка, прогулянка парком чи допомога вдома.

Поясніть підлітку, що необхідно розслабитися перед засинанням та відкинути усі тривожні думки. Щоб мати повноцінний сон вночі, вдень не варто спати більше 15 хвилин, також не рекомендується засинати після 16:00.