Емоційний зрив: як допомогти дитині із РАС та зберегти із нею зв’язок

Ось стратегія, яка може допомогти вам пройти через цей непростий період з мінімальними втратами.

У момент піку істерики забудьте про свою батьківську роль, тому не виховуйте дитину. Вона фізично не здатна вас зараз почути.

• жодних лекцій: не пояснюйте, хто правий, а хто винен;

• тиша є вашою зброєю, тож не кричіть у відповідь. Ланцюгова реакція, коли всі по-черзі кричать, не допомагає вирішити ситуацію і не є помічною у проживанні емоцій, скоріше навіть навпаки;

• правило одного зриву: встановість правило, що в кімнаті може бути тільки одна особа, яка втратила контроль. Якщо це ваша дитина, то дорослий має стати якорем спокою.

• Карати в момент істерики чи зриву, бо це лише підливає масла у вогонь. Обговорення меж та правил має відбуватися тоді, коли нервова система дитини стабілізується і заспокоюється;

• Ігнорувати, бо вам тільки здається, що це навчить чомусь дитину, якій насправді в цей момент важливо відчувати, що ви поруч, навіть коли їй дуже погано;

• Ізолювати, бо це руйнує довіру, тому ніколи не залишайте дитину одну у кімнаті, щоб покарати.

Для цього знайдіть те, що працює із вашою дитиною.

• Це може бути зменшення рівня шуму та світла, можна відійти в кут кімнати, щоб не перевантажувати дитину своєю присутністю;

• Добре заспокоює тихе погойдування чи повторення тихим голосом фрази про те, що все добре і ви поруч;

• Ваша фізична присутність поряд уже говорить дитині, що ви бачите, як їй важко.

Якщо дитина починає ламати речі, битися та виглядає агресивною:

• Використайте «Ведмежі обійми», коли ви міцно, але дуже обережно обіймете дитину ззаду, притиснувши її руки до тіла, допоки вона не заспокоїться і агресія не вщухне;

• Якщо дитина вже доросла і доволі фізично сильна, залучайте помічників. Діти відчувають силу дорослого, навіть не взаємодіючи із нею прямо.

Лише коли дитина стишиться і заспокоїться, поговоріть із нею.

• Обговоріть ситуацію, якщо дитина здатна це зрозуміти;

• Якщо було завдано шкоди, важливо вчитися бути відповідальним (можна обмежити час використання гаджетів)

• Позбавте дитину телефона чи скоротіть її час на розваги, але ніколи не позбавляйте її можливості спілкуватися із вами у якості покарання за погану поведінку.