Стрес у підлітків: Як батьки та вчителі можуть допомогти
Стрес у підлітків: про що варто потурбуватися батькам та вчителям

Стрес у підлітків: про що варто потурбуватися батькам та вчителям

27.01.2025

Підлітковий стрес — це не просто «поганий настрій» або «небажання йти до школи». Часто ці ознаки приховують глибші проблеми, які можуть залишитися непоміченими для дорослих. Виявляти симптоми стресу в молоді треба ще до того, як вони призведуть до серйозних наслідків для психічного здоров’я.

Платформа Resilience.help разом із психологинею Марією Жолтиковою зібрала поради для батьків і педагогів, як допомогти підліткам справлятися з внутрішніми переживаннями.

Чому у підлітків виникає стрес? Що може його спричинити?

На жаль, через війну підлітки можуть безпосередньо або у соцмережах бачити наслідки артилерійських чи ракетних обстрілів, масову загибель людей і тварин, тяжко поранених, чути про втрати, смерті, катування. У відповідь на такі зовнішні обставини організм підлітків може відреагувати стресом – фізіологічними реакціями на несприятливі умови.

Коли говоримо про війну, то все ж йдеться про довготривалий, хронічний стрес. Це не контрольна робота, стрес від наближення якої може мобілізувати краще, якісніше вчитися. У випадку війни йдеться про затяжне переживання стресу, а отже, й надмірне виділення кортизолу і збій гормональної системи, каже Марія Жолтикова.

«Коли кортизол накопичується в організмі, то починає впливати на мозок, зокрема на гіпокамп, що відповідає за пам’ять та емоційний стан. Тому підлітки можуть гірше запам’ятовувати, гірше відтворювати інформацію, бути розсіяними. Крім того, дорослі можуть спостерігати, що діти стали ніби-то байдужими, ніби в ступорі», – додає психологиня.

Крім того, стрес може проявлятися через тілесні реакції:

  • біль в животі;

  • головний біль;

  • млявість;

  • кишкові розлади;

  • проблеми зі сном;

  • покашлювання;

  • намотування волосся на палець;

  • тремтіння рук.

Чому важливо звертати увагу на стрес підлітків?

Подекуди можна почути думку, що підлітки майже не зіштовхуються із стресом, а через особливості підліткового віку перебільшують проблеми.

«Дійсно, підлітки схильні до проєкцій, часто приписують іншим те про , що думають самі. І це впливає на емоційний стан підлітків, вони можуть бути невдоволені, роздратовані, відчувати страх. Але ці прояви є відмінними від довготривалого стресу. І фрази “це підліткове і пройде” знецінюють досвід підлітків, їхні переживання і стан», – каже Марія Жолтикова.

Після цього діти можуть справді закритися від дорослих і більше не довіряти свої переживання батькам чи педагогам. Навпаки, слід постаратися зрозуміти дитину, поставити щонайбільше запитань, які б свідчили про небайдужість. Наприклад, «Як ти себе зараз почувєш?»,«Я можу тебе зараз підтримати?».

«Пам’ятайте, що емоційна та вольова сфери у цьому віці ще не до кінця сформовані, є нестійкою. Тому фрази, які містять знецінення чи оцінку, можуть спровокувати конфлікт. Тож краще врахувати особливості підліткового віку», – додає Марія Жолтикова.

Як підтримати підлітка чи підлітку, які переживають стрес

Через повномасштабне вторгнення кожен українець та українка протягом трьох років переживають хронічний стрес і часто перебувають на стадії виснаження. Діти можуть потребувати більше тілесного контакту. Підлітки ж можуть подекуди уникати фізичного зв’язку, втім, така взаємодія залишається важливою. Для тілесної підтримки можна використовувати: масажі, тілесні техніки, спільні медитації чи спорт.

«Завдяки цим технікам дитина відчуває присутність дорослих. Підліткам важливо відчувати і знати, на що вони можуть вплинути, обирати. У старших дітей варто запитати чи хочуть вони і чи дозволяють фізичний контакт», – додає Марія Жолтикова.

Психологиня радить звертати особливу увагу на сон. На жаль, через повітряні тривоги у багатьох людей може бути порушеним сон, а він має значення, підкреслює Марія Жолтикова. Тож варто підтримати підлітка у спробах налагодити режим дня, а ввечері організувати спокійну рутину. Крім того, слід налагодити збалансоване харчування та регулярні фізичні навантаження, наприклад плавання.

Крім того, важливо дозволити дитині бути наодинці. Діти можуть бути різними за темпераментом, тож комусь хотітиметься більше часу бути з кимось, а хтось потребуватиме часу на самоті.

Щоб зблизитися з дитиною, можна організувати спільну прогулянку чи разом подивитись фільм.

«Коли людина перебуває у стресі, то часто забуває дихати. Важливо нагадувати підлітку глибоко дихати, звертати увагу на те, як вони стоять, сидять, звертати увагу на тілесні відчуття., – додає Марія Жолтикова.

Важливо поговорити з підлітками про інформаційну гігієну та контроль соціальних мереж. Варто вибрати кілька перевірених та незагрозливих інформаційних ресурсів, за якими стежитиме підліток, щоб дізнаватися новини.

Спробуйте дізнатися, що цікавить дитину, що допомагає їй відновитися. Можна запропонувати арт-вправи, малювання конкретних речей чи просто «рейдання» по аркушу чи жмакання паперу.

Крім цього, Марія Жолтикова радить техніку «5 – 4 – 3 – 2 – 1». Вона допомагає підліткам відновитися, активізуючи п’ять органів відчуттів:

  • запропонуйте роздивитися п’ять предметів певного кольору;

  • прислухатися та почути чотири різних звуки;

  • доторкнутися та відчути три різні поверхні;

  • відчуйте два різні запахи;

  • відчуйте один смак.

Важливо бути уважними до почуттів кожної людини, каже Марія Жолтикова.

«Часто батьки відзначають, що діти стали закритими. Накладаються вікові особливості та стрес. Діти стають більш замкнутими, ніби то перебувають в ізоляції. І батькам, і вчителям важливо говорити про почуття дитини, більше залишатися наодинці, пропонувати підтримку», – додає Марія Жолтикова.

Психологиня радить не проєктувати на дітей нереалістичні навантаження і не перевантажувати дітей.

«Педагоги можуть відслідковувати стан дитини, наприклад, за якістю самостійних робіт. Вони можуть помітити, що дитина, яка раніше була уважною, тепер стала менш уважною, отримує гірші оцінки. Про це можна поговорити наодинці, запропонувати допрацювати. А якщо вранці були ракетні обстріли чи тривога – концентрація уваги може знизитися, діти можуть бути фізично присутніми, але думати про інше», – підкреслює Марія Жолтикова.

До теми:

Підтримати