Як допомогти дитині адаптуватися до школи: поради психологині Тетяни Ширяєвої

22.08.2024

Перший шкільний рік – важливий етап у житті кожної дитини. Як допомогти звикнути до нових правил та середовища? Яка роль дорослих у адаптації маленьких школярів? Які складнощі можуть виникнути і як зрозуміти, що дитина почувається спокійною у нових умовах?

Платформа Resilience.help разом із психологинею Тетяною Ширяєвою відповідає на найпоширеніші питання щодо адаптації у школі.

Яка роль дорослих у адаптації дитини до школи?

Початок навчання у школі для дитини – величезний і дуже важливий крок. Втім, не менш важливим він є і для батьків. За даними деяких міжнародних досліджень, близько 65% батьків почуваються тривожно, коли дитина розпочинає перший навчальний рік у школі.

Батьки найчастіше хвилюються про безпеку дитини (і не лише у період війни, а й у мирний час), про її здатність подбати про свої потреби (проситися до туалету, попити води чи поїсти). Якщо вам, батьки, непросто, спробуйте поговорити про цей досвід із іншими батьками, які можуть поділитися своїми “адаптаційними” знахідками. Це може трохи заспокоїти.

Оскільки розклад дитини тепер буде іншим, батькам необхідно виділяти протягом робочого тижня та на вихідних час, який належить лише дитині. Цей час важливий і цінний для дитини і може сформувати незабутні спогади у майбутньому.

А щоб вчасно отримувати й передавати інформацію про шкільне життя дитини, приєднайтеся до групи батьків класу у соціальній мережі. Якщо її немає – ініціюйте її роботу самостійно або з іншими мамами чи татами.

Хоч у житті дитини з’явилися інші важливі дорослі, наприклад, вчителька, не варто хвилюватися про те, що ваша важлива батьківська роль тепер у зоні ризику. Найкраще – створити середовище дружби та взаємопідтримки між вчителем та батьками та разом діяти з урахуванням інтересів та на користь дитини.

Зрештою, це ж не конкурс на титул «хто хороший, хто поганий». Важливо пам'ятати, що роль дорослих, а саме батьків, у житті дитини є надзвичайно важливою та незамінною, але вона дорослішає та змінюється.

Чому про це йдеться у розділі «Як підтримати дитину?» Діти відчувають тривогу батьків, тож не варто підсилювати тривожні відчуття, які і так можуть бути помітними та інтенсивними. Дитина переживає досвід зустрічі із невідомим, тож варто її підтримувати.

Було б слушною ідеєю говорити з дитиною про те, що незабаром вона піде до школи; показати дитині приміщення, яке називається школою; за можливості познайомити дитину із вчителькою .

Як діяти, якщо шкільні правила зовсім нові для дитини?

Відчуття безпеки в дитини формується завдяки розкладу та графіку.

Якщо дитина не ходила у садочок, то важливо підготувати її до нових обставин. Варто наголосити, що тепер школяр щодня буде у новому просторі, де буде навчатися. А ще – що цей процес відбуватиметься шодня, крім вихідних і канікул у певні години, за певним розкладом.

Потрібно навчити дитину збирати наплічник та вкладати в нього не лише кольорові та гарні зошити, а лише ті предмети, які необхідно взяти до школи відповідно до розкладу. Таким чином дитина вчиться перевіряти та контролювати.

Протягом хоча б останніх кількох тижнів вліку, дитина повинна лягати у один і той же час, щоб виспатися.

Хоча б кілька останніх тижнів літа перед початком навчального року дитина повинна лягати в один і той же час, щоб висипатися та формувати свій графік.

Діти люблять гратися з іншими дітьми, тому можуть із захватом та ентузіазмом поставитися до того, що у школі можна не лише навчатися, а й зустріти нових друзів.

Якщо дитина з певних причин зовсім не мала контакту з ровесниками, то можна записати її на якісь гуртки чи секції. Вони можуть бути коротші, ніж навчальний день, але допоможуть дитині ознайомитися із правилами перебування у колективі. Якщо почати відвідувати секцію влітку – можна встигнути підготувати дитину до знайомства з ровесниками ще до перших навчальних днів.

Як і коли пояснити дитині нові правила?

У будь-якому разі влітку важливо емоційно підготувати дитину до нового досвіду та налагодити відповідний режим сну.

У перші ж тижні навчального року важливо цікавитися, як пройшов день і що нового в ньому було, підтримувати спроби та намагання, заохочувати дитину до успіху.

Дорослі повинні навчити готувати шкільну форму чи інший одяг на наступний день, складати наплічник. Дитині цього віку треба бути уважною до себе та відчувати свої потреби, вміти про них говорити.

А ще варто пояснити дитині, хто така вчителька, яка її роль у навчальному процесі. Від того, як дитина зрозуміє шкільні правила, залежить майбутня адаптація.

Серед порад, які б я могла дати батькам дітей, що йдуть до школи вперше:

Можете намалювати їй сердечко чи квіточку на маленькому стікері та наклеїти на зошит, щоб дитина бачила та пам'ятала про вашу любов та турботу. Або ж дайте якийсь невеличкий амулет (камінчик чи інший маленький предмет), які можна покласти в кишеньку чи в наплічник, і вийняти, коли стане сумно.

Які етапи адаптації дитини до школи

Психологи найчастіше говорять про період від 6 тижнів до 6 місяців, протягом яких адаптація є нормою.

Які складнощі можуть виникнути у дитини під час адаптації? Як цьому зарадити?

Перший період у школі передбачає психологічну та соціальну адаптацію та пов'язаний із когнітивними навичками дитини, її самоорганізацією, важливістю розрізняти свої стани та емоції та розуміти, коли виникає відчуття втоми.

Найчастіше у батьків виникають такі складнощі:

Дитина не може дотримуватися графіку сну: Найчастіше складно прокидатися дітям стає тоді, коли пройшов перший етап адаптації і вони почали звикати до навчання. Молодші школярі можуть «демонструвати характер», як прояв тривожності через сепарацію із батьками.

У такому випадку краще впроваджувати «лагідне прокидання»: дитина прокидається повільно від променів, які потрапляють у кімнату, має час поніжитись в ліжечку та не повинна швидко збиратися та вибігати до школи. Дорослим тоді важливо підлаштовувати свій ранок під цей режим, щоб мати достатньо часу на всі заплановані ранішні процедури.

Дитина не може виконати домашнє завдання самостійно: виконувати домашнє завдання дитина повинна самостійно, але спочатку в присутності дорослих. Втім, виключно для того, аби допомогти, якщо виникне така необхідність. Не варто робити завдання замість дитини. Крім навчання, важливо навчити відповідальності та самостійності. І у молодшому шкільному віці, звісно, це не сформується до кінця, але початок ці процеси беруть саме у цей період. Самостійність дитини не передбачає байдужість батьків, а навпаки – супроводжується відчуттям впевненості дорослих у можливостях дитини.

Дитина не має друзів і скаржиться на це: поцікавтеся в дитини, як вона зробила такий висновок, яку поведінку інших однокласників вона помітила. Не намагайтеся знайти друзів самотужки, але зверніться до вчителя із проханням поспостерігати за цим процесом.

Як зрозуміти, що дитина адаптувалася до нових умов і почувається спокійною?