Коли тривога стає хворобою: як розпізнати ознаки тривожних розладів та коли звертатися до фахівця?

Тривога – це нормальна реакція на стрес, але коли вона стає надмірною, постійною і заважає повсякденному життю. Втім, підвищена тривожність, нав’язливі думки або поведінкові ритуали (дрібні дії, які постійно повторюються) можуть свідчити про тривожний розлад або обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).

Платформа Resilience.help та психологиня Тетяна Ширяєва розповідають, що таке генералізований тривожний та обсесивно-компульсивний розлади. Матеріал підготовлено у відповідь на запитання із форми Запитай.Дізнайся.Дій.

Пам’ятайте, що клінічний діагноз вам може поставити виключно фахівець, тож навіть якщо ви помічаєте в себе симптоматику, не лякайтеся, а зверніться за консультацією.

Генералізований тривожний розлад (ГТР)

Генералізований тривожний розлад (ГТР) – це стан, коли людина постійно хвилюється через різні аспекти життя без реальної причини.

Панічний розлад

Панічний розлад супроводжується несподіваними нападами сильної тривоги (панічними атаками), які можуть виникати без видимої причини.

Після першої панічної атаки людина починає боятися, що це повториться, а тому може уникати певних місць або ситуацій.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)

ОКР – це стан, при якому виникають нав’язливі думки (обсесії) та повторювані дії (компульсії), які виконують для зменшення тривоги.

Обсесії (нав’язливі думки) – у цьому випадку людина постійно думає про щось негативне чи небезпечне. Вона не може позбутися цих думок, навіть якщо розуміє, що вони нелогічні.

Компульсії (повторювані ритуальні дії) – перевіряє замки, газ, електроприлади по декілька разів, миє руки надто часто, бо боїться бактерій чи забруднення.

Спочатку ритуали здаються способом контролю тривоги, але з часом вони стають необхідністю, бо інакше з’являється сильне хвилювання.

Що робити, якщо у мене є симптоми ГТР чи ОКР?

Не звинувачуйте себе – тривожні розлади та ОКР не є слабкістю чи примхою. Це порушення роботи мозку, на які можна впливати медикаментозно.

Ведіть щоденник тривоги – записуйте, коли та в яких ситуаціях виникає занепокоєння. Це допоможе зрозуміти причини тривоги. Навчіться заспокоюватися – дихальні вправи, прогулянки, фізична активність допомагають зменшити рівень стресу.

Зверніться до фахівця – психотерапія (наприклад, когнітивно-поведінкова терапія) та в деяких випадках медикаменти можуть суттєво покращити стан.

Якщо тривожні симптоми впливають на ваше життя, не варто терпіти та боятися – ви заслуговуєте на фахову допомогу та спокій. Разом із фахівцем ви створите подальший план дій і доберете фахові методики, що можуть допомогти.