Кубик емоцій: гра, що допоможе дітям пізнати себе
Розуміння своїх емоцій та вміння керувати ними – важлива навичка для кожної людини. Саме тому дорослим так важливо змалечку привчати дітей до рефлексії – усвідомлення власних бажань, вчинків, дій, почуттів.
Сімейна психологиня Світлана Ройз пропонує гру «Кубик емоцій», щоб досягти цієї мети. Така активність допоможе прищепити малечі вміння досліджувати та усвідомлювати свої емоції, а також навчитися їх контролювати.
Платформа Resilience.help детально розповідає про «Кубик емоцій» та способи, як ним гратися.
Про що гра «Кубик емоцій»?
Це паперовий шаблон із зображенням розгорнутого кубика, який потрібно надрукувати, розфарбувати, скласти та склеїти. Добре, якщо дитина долучиться до створення власного кубика. Завдяки цьому вона відчуватиме свою причетність, а отже свідоміше та уважніше ставитиметься до майбутньої гри.
На кожній грані кубика зображена емоція: гніву, страху, радості, відрази, суму та здивування. Завдання дорослих під час гри – розповісти дитині про кожну з них. Пояснити, що наші емоції, як і в кубика, можуть часто змінюватися, але, на відміну від кубика, ми маємо змогу зберігати над ними контроль.
Грати у «Кубик емоцій» можна як індивідуально з дитиною, так і в групах. Наприклад, у класі або на занятті зі шкільним психологом.
П’ять варіантів, як грати в «Кубик емоцій»
-
Гравець кидає кубик та називає емоцію, яка випала. Далі він ділиться випадком, коли відчув цю емоцію, та розповідає, що йому допомогло її подолати. Наприклад: «Я відчував сум, коли отримав погану оцінку в школі. Але мені стало легше, коли я скуштував шоколадку».
-
У наступній грі дитині, яка кидає кубик, не потрібно озвучувати, яка емоція у неї випала. Натомість вона повинна її продемонструвати за допомогою міміки та жестів. Тим часом групі необхідно здогадатися, про яку емоцію йдеться.
-
Діти по черзі кидають кубик і показують емоцію, що випала. Інші гравці вгадують емоцію, а також показують, де їхньому тілі вона «живе».
-
Гравець повинен кинути кубик, озвучити емоцію на загал та розповісти, як він її долає. Наприклад: «Коли я злюся, то починаю глибоко дихати».
-
У цій грі дитині необхідно буде кинути кубик та згадати випадки, коли її знайомі або герої мультфільмів чи книжок відчували відповідну емоцію. Гравець має вголос поміркувати: «Як можна було б підтримати людину чи персонажа, що відчуває цю емоцію», «Які слова варто було б підібрати».
Сприяє досягненню цілей:
Дізнатись більше про психологічний добробут
Покращити настрій
Джерело
Вік користувача
12+
3+
6+
Тип ресурсу
Користувачі
Вихователь чи вчитель
Психолог
