Рідні отримали поранення на війні: як підтримати дитину?

Українські захисники нерідко повертаються додому з пораненнями. І йдеться не лише про фізичні травми, а й про психологічні. Такі зміни у фізіологічному стані та поведінці військових часто порушують звичне життя їхніх рідних, а особливо – дітей. Тривога, страх, нерозуміння – це все можуть відчувати діти, близькі яких постраждали на війні.

У таких випадках важливо не залишати дитину наодинці зі своїми переживаннями, підтримувати та належно пояснювати їй, що трапилося.

Платформа Resilience.help зібрала 5 порад для батьків та інших дорослих-опікунів про спілкування з дітьми, рідні яких отримали поранення.

Не приховуйте правду та відповідайте на запитання

Часто у таких складних життєвих обставинах нам хочеться відгородити дитину від хвилювань.

Інколи дорослі приховують правду або розповідають не все. У такому випадку дитина починає додумувати й фантазувати, вважати, що ситуація ще гірша, ніж є насправді. Таким чином, вона залишається сам на сам зі своїми домислами та переживаннями.

Важливо знайти доступні слова, щоб пояснити дитині непросту ситуацію зі здоров’ям рідної людини, та розповісти, як це може вплинути на подальше життя родини.

Необхідно слухати дитину. Так ви зможете дізнатися про її думки та занепокоєння. Також варто реагувати на всі запитання дитини, давати чіткі та зрозумілі відповіді на кожен її запит. Лише так вона зможе отримати необхідну емоційну підтримку від вас та почуватися у безпеці.

Піклуйтеся про пораненого члена сім’ї разом

Дзвінки, листи, малюнки, подарунки чи смаколики, передані в медзаклад – це все стане для дитини проявом турботи та любові до рідної людини.

Якщо ви разом хочете відвідати пораненого у лікарні або реабілітаційному центрі, важливо підготувати дитину до цього непростого візиту. Особливо, якщо він перший.

Поясніть дитині, що вона побачить, продумайте заздалегідь, яким мають бути ваші дії, слова та прояви підтримки, а головне – будьте поруч. Не змушуйте її перебувати біля пораненого більше, ніж вона того хоче.

Після відвідин – обов’язково поспілкуйтеся та дайте відповідь на запитання, які цікавлять дитину.

Поясніть, що рани можуть бути «невидимими»

Війна залишає слід не лише на тілі захисників, а й у їхніх душах. Воїни, які повернулися додому з війни, нерідко переживають ознаки посттравматичним стресовим (ПТСР) або інших психічних розладів. Дитині, що зростає в такій сім’ї, важко усвідомити проблему. Вона не розуміє, чому рідна людина змінилася, чого від неї тепер чекати та як допомогти.

Саме тому дорослим важливо звертати увагу на дитячі хвилювання. Варто обговорювати це, відповідати на запитання та пояснювати ситуацію у доступний для дитини спосіб.

Наприклад, якщо батько страждає від ПТСР, і це впливає на звичне життя родини, дитині це можна пояснити так:

«Бувають рани на тілі, а бувають і на душі. Вони теж болять, і саме через них тато зараз не може спокійно спати, йому сняться важкі сни про пережите, йому згадується це і в день. Тому він деколи такий емоційний. Тато буде проходити спеціальне лікування, яке допоможе йому, і за якийсь час ці рани загояться».

Якщо ваші розмови не допомагають дитині впоратися з переживаннями, варто звернутися за порадами до фахівця.

Не забувайте про потреби дитини

Під час реабілітації після травм, усі сили родини часто покладають на допомогу постраждалому члену сім’ї. Але у всіх цих турботах ви не повинні забувати про дитину, її психологічний стан та потреби.

Ваша дитина не повинна бути наодинці зі своїми переживаннями. Тож постійно давайте їй зрозуміти, що вона, як і раніше, важлива для вас – розмовляйте, підтримуйте, проводьте час разом. Так дитина зможе краще адаптуватися до змін у звичному житті своєї сім’ї.

Варто пам’ятати й про власне самопочуття, якими б складними не були життєві виклики. Навчіться відпочивати й відновлювати сили. Це допоможе ефективніше пройти крізь усі негаразди.

Долайте труднощі з любов’ю та підтримкою

Діти здатні відчувати емоційний стан дорослих та переймати його. Тож не варто проявляти відчай і знемогу. Попри всі переживання, важливо створити в родині атмосферу любові, підтримки та турботи один про одного.

Підіймайте дух – свій і своїх дітей. Допомогти у цьому можуть час, проведений разом, обійми, надихаючі історії, гумор.

Пам’ятайте, лише разом, у взаємній любові та піклуванні, ви зможете здолати всі негаразди.