Страх, стрес та зміни в житті. Причини дитячих соматичних реакцій

Дитяча психосоматика – це явище, коли дитячі емоційні переживання проявляються через фізичні симптоми, зокрема біль у животі, головний біль, нудоту чи навіть блювання.

Платформа Resilience.help та психологиня Тетяна Ширяєва розповідають, що робити, коли у дитини проявляються соматичні реакції та як впоратися із цією проблемою. Матеріал підготовлено у відповідь на запитання із форми зворотного зв’язку.

Чому діти соматизують?

Соматизація – захисний механізм психіки у випадках, коли дитина не може усвідомити або висловити свої страхи та тривоги словами. Замість цього переживання віддзеркалюються у тілі, тобто мають фізичний прояв. На відміну від симптомів, які виконують захисну функцію, соматичні симптоми не попереджають про небезпеку.

Симптом при цьому існує не лише у «дитині в голові».

Діти можуть соматизувати через:

Високий рівень тривожності та стресу

Діти, які зіштовхуються із надмірним стресом (шкільні вимоги, соціальні проблеми, конфлікти в сім’ї), можуть реагувати фізично, оскільки їхній мозок ще не здатний повністю опрацьовувати та регулювати емоції. Стрес активує автономну нервову систему, що може призвести до пришвидшеного серцебиття, спазмів у шлунку або навіть блювання.

Емоційну нестабільність та нездатність виразити почуття

Маленькі діти часто не можуть точно описати, що вони відчувають. Вони можуть відчувати страх, сум або гнів, але не знають, як про це сказати. У таких випадках тіло починає ніби говорити за них, сигналізуючи через фізичні симптоми, що щось не так.

Травматичні події або сильні зміни

Переїзд, народження молодших братів чи сестер, втрата когось із близьких або навіть зміна вчителя можуть викликати глибокі переживання у дитини. Якщо ці події викликають сильний емоційний стрес, організм може реагувати соматичними симптомами.

Страх перед школою або соціальними ситуаціями

Якщо дитина боїться школи через булінг, високі власні очікування чи очікування батьків, суворих вчителів або труднощі у спілкуванні з однолітками, вона може неусвідомлено виробити фізичне виправдання уникненню цих ситуацій. Наприклад, дитина може почати блювати перед виходом до школи, щоб не йти туди.

Наслідування поведінки дорослих

Якщо в сім’ї прийнято висловлювати емоції через тілесні скарги (У мене голова болить від нервів, Я так хвилююся, що аж зле), дитина може переймати цю модель поведінки, неусвідомлено використовуючи її у відповідь на стрес.

Гіперопіку або підвищену увагу до хвороб

Якщо дитина помічає, що під час хвороби отримує більше уваги та турботи, вона може використовувати соматичні симптоми як спосіб отримання емоційної підтримки.

Як допомогти дитині, якщо вона соматизує?

Важливо визначити, на що дитина реагує, з’ясувати, що саме викликає у дитини страх або стрес.

Навчити виражати емоції: заохочувати дитину говорити про свої переживання, почати можна через малювання або гру.

Підтримувати та не ігнорувати симптоми, дати зрозуміти, що дитину почули.

Допомогти розслабитися завдяки технікам глибокого дихання, прогулянкам чи фізичній активності.

Якщо симптоми повторюються або стають серйозними, важливо звернутися до психолога.

Дитяча соматична реакція – це сигнал, що дитині потрібна підтримка. Вчасне розуміння цих проявів допоможе вирішити проблему та зміцнити психічне здоров’я малюка.