Емоційний зрив у людини з розладом аутичного спектру

02.03.2026

Аутичний зрив іноді також називають вегетативною бурею. Це реакція на відчуття сильного перевантаження, дистресу або дисрегуляції.

Подекуди аутичний зрив сприймають як істерику або, що ще гірше, як маніпуляцію з метою досягнення своєї мети, однак це не так.

Емоційний зрив – це не свідома поведінка, яку можна змінити, а скоріше неконтрольована реакція на надзвичайно інтенсивні почуття; фізична реакція на перевантаження мозку. Занадто велика кількість інформації від сенсорних або когнітивних стимулів запускає автоматичну нервову систему, яка потім сигналізує мозку, що людина перебуває в небезпеці. Це призводить до поведінки, яка викликає дистрес, та може проявлятися по-різному.

Як виглядає зрив у людини з РАС?

Дослідження показали, що люди із діагнозом РАС мають нейрони, які демонструють вищий рівень зв'язності порівняно з тими, в кого діагнозу немає. Тому аутисти більш схильні до перевантаження тригерами навколишнього середовища. Їхні сенсорні системи функціонують по-особливому, і надмірні стимули можуть викликати повний емоційний та/чи когнітивний зрив.

Емоційні зриви у людей з аутизмом можуть тривати від десяти хвилин до години або довше, але часто тривають щонайменше 20-30 хвилин після того, як було виявлено та усунено початковий тригер (може тривати і довше, якщо тригер не виявлено).

Важливо зауважити, що така поведінка не є спланованим актом і людина часто має обмежений або взагалі не має контролю над поведінкою, яка може проявитися під час піку зриву.

Зриви є поширеним явищем для осіб з аутизмом не залежно від їхнього віку та рівня потреб у підтримці. Вони часто можуть бути викликані чутливістю до відторгнення, нетерпимістю до стресу та проблемами з регулюванням емоцій з-поміж інших причин.

Також можуть траплятися сенсорні зриви, коли мозок не в змозі одночасно обробити занадто багато зовнішніх подразників (наприклад: яскраве світло, гучна музика, шуми, що викликають біль або стрес, занадто багато людей, що розмовляють одночасно або поганий контроль температури).

Після зриву людині з РАС необхідний час, щоб відновитися фізично та стабілізувати емоційну регуляцію. Після зриву люди повідомляють, що не можуть пригадати подробиці того, що сталося. Ця втрата пам'яті сама по собі може бути стресовою і підсилювати тривогу.

Фактори, що провокують зриви у людей з аутизмом

Когнітивні стимули є ще одним поширеним фактором, що сприяє аутистичному зриву. Коли мозок перевантажується надто великою кількістю інформації, яку потрібно одночасно обробити, тривогою під час діяльності (або в очікуванні діяльності) або надто великою кількістю різних видів інформації одночасно (наприклад, розмова кількох людей або розмова з демонстрацією діаграм та зображень), сенсорний дискомфорт призводить до порушення регуляції, що потім викликає зрив.

Дослідження показують, що це може бути пов'язано з тим, що мозок людини зі спектру, на відміну від нейротипового, не пристосовується і не «звикає» до деяких стимулів, тому відчуття загрози/тривоги/дистресу залишається на високому рівні, а не знижується.

Ознаки наближення зриву

Аутичний зрив може бути викликаний низкою факторів, і зазвичай є «попереджувальні» ознаки того, що людина наближається до зриву.

Деякі поширені ознаки, на які слід звернути увагу:

Зриви у дітей з аутизмом

Багато людей плутають зриви у дітей з аутизмом з істериками. Зриви та істерики можуть виглядати схожими, але це не одне й те саме. Істерики використовуються для контролю або маніпулювання результатом шляхом прояву екстремальної поведінки, вони мають кінцеву мету та загалом поведінка використовується як тактика для досягнення бажаного, тоді як зриви не мають мети або завдання. Зриви не мають кінцевої мети. Вони не мають стратегії чи мети, і, звичайно, не є спробою маніпулювання, адже вони мають реактивну природу і є ознакою стресу.

Зриви у дорослих з аутизмом

Хоча аутичні зриви зазвичай асоціюються з дітьми, важливо розуміти, що дорослі з аутизмом також можуть їх переживати. Зриви можуть траплятися на будь-якому етапі життя і ставати частішими в періоди підвищеного стресу або тривоги. Дослідження виявили, що дорослі з діагнозом аутизм описують зриви як відчуття, які «пронизують тіло, викликають відчуття заблюрення зору, підвищення температури м’язів та відчуття напруження в плечах» (Phung et al, 2022). Зауважують вони і про складнощі з когнітивними процесами: з мисленням, підбором слів та пригадуванням простої інформації. Дорослі з аутизмом висловлювали всеосяжне відчуття повного безладу, ніби їх оточення було оповите туманом невизначеності.

У тому ж дослідженні також обговорюється фаза, відома як вигорання, яка настає перед кризою у осіб з аутизмом. На цьому етапі людина з аутизмом відчуває втому, перевантаження, уповільнення когнітивних процесів і труднощі з когнітивними функціями. Людям із діагнозом аутизм дуже важливо відчувати підтримку та заохочення, щоб зменшити емоційний та сенсорний тиск під час цієї фази та щоб запобігти виникненню зривів.

Допомога людині з діагнозом аутизм під час зриву

Якщо людина переживає аутичний зрив, найкраще, що ви можете зробити, – це бути поруч і надати підтримку, заспокоюючи її, і не висловлюючи засудження. Людині необхідно розслабитися і почуватися в безпеці.

Коли ви поруч із особою, яка переживає аутичну кризу:

Проявіть до людини доброту, турботу і співчуття, і знайте, що вона так само, як і ви, відчайдушно хоче, щоб зрив закінчився.

Зрештою, криза мине. Людина з аутизмом може відчувати каяття, провину або сором і займатися самокритикою. Коли людина заспокоїться, вона може описати, що сталося, але нерідко буває, що людина майже або зовсім не пам'ятає, що сталося.

Зрештою, допомога людині з аутизмом у запобіганні (де це можливо) і подоланні зривів починається з того, що ви з самого початку демонструєте їй, що ви є безпечною, надійною і турботливою людиною.

Незалежно від того, чи ви є її батьками, чоловіком/дружиною, другом, членом сім'ї або фахівцем з підтримки, довіра є основою безпечних стосунків. Коли людина з аутизмом почувається з вами безпечно і комфортно, їй буде легше повідомити про дистрес, тривогу і наближення кризи, а це дасть вам можливість допомогти їй подолати її якомога м'якше і безболісніше.