Підтримати тих, хто підтримує: тренінг «Психосоціальна підтримка освітян» прямує у вищу школу

16.05.2025

У часи тривалої кризи освіта залишається не лише простором знань, а й важливою опорою для мільйонів українських дітей і підлітків. Утім, підтримки і поглиблення своїх знань і вмінь потребують і самі освітяни.

Саме тому зараз тренінг «Психосоціальна підтримка освітян», розроблений для шкільного середовища, проходить процес адаптації до потреб вищої школи. Завдяки цьому викладачі університетів і студенти педагогічних спеціальностей навчаться дбати про своє емоційне благополуччя, підтримувати дітей у кризі та взаємодіяти із колегами.

Очікуваннями щодо масштабування проєкту у власних закладах із платформою Resilience.help поділилися викладачки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Тетяна Гальцева, Вікторія Лазаренко, Наталія Грисенко та Ніна Ткаченко, а також представниця ННІ «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Тетяна Головатенко.

Чому тренінг «Психосоціальна підтримка освітян» потрібен спільноті?

Університетська спільнота часто потребує психологічної підтримки, пояснює керівниця психологічної служби ДНУ імені Олеся Гончара, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри загальної та соціальної психології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Вікторія Лазаренко. В Дніпровському національному університеті практичні психологи надають психологічну підтримку студентам та викладачам у формі індивідуальних консультацій та групових занять.

«Під час повномасштабної війни збільшився запит на підтримку, адже навантаження на психіку людей зросло. Це і тривога, і паніка, депресія і депресивні стани, панічні атаки, кризові стани і психологічні травми», – розповідає Вікторія Лазаренко.

Якщо раніше найчастіше до психологічної служби університету зверталися щодо консультацій про міжособистісні стосунки, конфлікти, навчання та успішність, то зараз зріс запит саме панічних і тривожних станів, депресії, додає психологиня:

«Освітяни дійсно потребують психосоціальної підтримки. Тож ми долучаємося до багатьох тренінгів і прагнемо поглибити власні знання, щоб підтримка була своєчасною і якісною».

До тренінгу «Психосоціальна підтримка освітян» долучилися колеги із двох кафедр університету. Вони прагнули здобути навички допомоги у різних ситуаціях, стати сертифікованими тренерами і популяризувати тренінг серед спільноти:

Вікторія Лавриненко

Архів Вікторії Лавриненко

«Ми вже проводимо із нашими студентами-психологами, навчаємо їх надавати такі послуги. Майбутні колеги мають обов’язково вміти надавати психосоціальну підтримку. Ще одна категорія студентів – це студенти інших факультетів, інших спеціальностей, які просто взявши участь у цьому тренінгу, отримають таку підтримку. Вони зможуть оволодіти техніками, навичками, інструментами для самодопомоги, надання підтримки іншим і використання цих методик, технік у майбутньому».

Тренінгова форма програми сприяє тому, щоб навіть найпасивніші учасники активно включалися у роботу і здобували знання, акцентує Вікторія Лазаренко. Це особливо важливо у той час коли освіта перебуває переважно у дистанційному або змішаному форматі, й студентів дедалі важче залучати до занять. Це не лекції чи семінари, до яких вже звикли і студенти, і викладачі, а нова форма взаємодії.

«Тренінг – це активна форма, інтерактивна форма. Ми долучаємо студентів до тренінгової роботи і ми їх спонукаємо до активності. Вони долучаються до обговорення різних питань, до виконання вправ. Це можливість не просто передати інформацію, а порозмірковувати над нею», – каже Вікторія Лазаренко.

Вона відзначає й інтерактивні цифрові інструменти, які навчилася використовувати саме на тренінгу: цифрові дошки, роботу у кімнатах застосунків для групових дзвінків, інструментів для оцінки знань та спілкування з аудиторією онлайн.

Програма «Психосоціальна підтримка освітян» – не лише інтерактивна, але й інноваційна і потрібна саме зараз освітній спільноті, переконана Вікторія Лазаренко. За її словами, такі знання потрібні вчителям та вихователям, аби коректно взаємодіяти з дітьми, батьками та колегами на роботі.

Із колегою погоджується й заступниця декана із виховної роботи Наталія Грисенко. Молодь нині – дуже змінилася, стверджує викладачка, і глибоко переживає трагічні події війни, частіше зіштовхується із розладами та критичними станами. Тож вчителі і викладачі повинні не лише вміти розпізнати прояви небезпечних явищ, а й допомогти студентам, підтримати у суперечливих переживаннях.

«І, власне, коли вони не знаходять можливості пропрацювати свої емоції, то вдаються до агресивної поведінки, самопошкоджень. Ці стани є дуже поширеними. До цього додається загроза життю безпосередньо в межах війни. Це безумовно воно збільшує ризики, які можуть бути пов'язані із станами або розладами», – додає Наталія Грисенко.

Наталія Грисенко

Архів Наталії Грисенко

Кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри загальної та соціальної психології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ніна Ткаченко відзначає, що тренінг був корисним для особистого та професійного розвитку.

«Це чудові матеріали. Їх можна імплементувати у безліч курсів, зокрема, загальну психологію, вікову та педагогічну психологію. Використати матеріал можна всюди, обіграти, адаптувати певні теми. Це варто впроваджувати у навчальний процес», – розповідає Ніна Ткаченко.

Ніна Ткаченко

Архів Ніни Ткаченко

Як адаптуватимуть програму?

За словами завідувачки кафедри загальної та соціальної психології Тетяни Гальцевої, знання, здобуті на тренінгу, дуже вчасні і корисні. Незабаром педагоги планують розробити вибіркову дисципліну та готувати молодих освітян до роботи із розладами та кризовими станами, з якими зіштовхуються школярі.

«Саме молоді педагоги, які завтра стануть класними керівниками, викладачами повинні вміти розпізнавати і правильно говорити про це з батьками, з дітьми», – каже Тетяна Гальцева.

Завдяки тренінгу освітяни навчилися чесно і відкрито комунікувати з батьками про особливості дитячої поведінки, без стигми говорити про розлади та кризові стани.

«Цей тренінг надав професійні знання, які потребують подальшого впровадження в освітній системі. Сьогодні і батьки мають багато проблем. Вони також проживають стрес, емоційно реагують на дійсність. Для них їхня дитина найкраща і інформація від вчителя про розлади може викликати недовіру і негативні емоції. Тож спілкування педагогів із батьками потребує особливих вмінь і професіоналізму, щоб не викликати опору, а навпаки – заохотити до співпраці», – пояснює психологиня.

При університеті діє центр післядипломної освіти, каже професорка. Тож навчатися методам психосоціальної підтримки освітян будуть і ті педагоги, які вже роками працюють у школі. Наступного року до програми запропонують долучитися і спільноті коледжів та шкіл міста, з якими ДНУ імені Олеся Гончара має налагоджену співпрацю, додає Тетяна Гальцева.

Тетяна Гальцева

Архів Тетяни Гальцевої

Минулого року в університеті з’явилася програма «Кризова і реабілітаційна психологія» для магістрів, де студенти навчатимуться працювати саме із складними станами, які проявляються у різних ситуаціях. Студенти цієї програми неодноразово казали, що потребують поглиблених знань щодо першої психологічної допомоги людям у кризі, прагнуть навчитися краще взаємодіяти із дітьми у школі, каже Тетяна Гальцева.

Тож саме в межах цієї програми запропонують вибіркову дисципліну за програмою тренінгу. Крім того, обрати нову вибіркову дисципліну зможуть і майбутні вчителі.

«Багато наших випускників-психологів знаходять роботу саме у школі. Дехто, звісно, обирає приватну практику чи інші організації, але вагома частка студентів йдуть саме у дитячі садочки, школи, позашкільні заклади. Там не вистачає фахівців, а психологи зараз дуже затребувані», – додає Тетяна Гальцева.

Навчати психосоціальної підтримки будуть і майбутніх учителів у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, стверджує заступниця директора ННІ «Академія вчительства» Тетяна Головатенко.

Вибіркову дисципліну для студентів планують впровадити вже наступного навчального року. Окрім того, заклад розгляне можливість пропонувати цей курс для вчителів у межах підвищення кваліфікації.

«Ми опікуємося підготовкою вчителів і наша цільова аудиторія – це студенти спеціальності «Середня освіта». Проте ми не відкидаємо варіанту того, що цей курс ми можемо запропонувати в межах факультативу і це тоді буде для студентів також і спеціальності «Професійна освіта», – розповідає Тетяна Головатенко.

Академія вчительства вже підтримує вчителів і проводить факультативний курс з травма-інформованого підходу. Тож тренінг «Психосоціальна підтримка освітян» доповнить ті можливості, які надає Академія вчительства для освітян, вважає Тетяна Головатенко.

«Курс дійсно розроблений на основі матеріалів, які відповідають міжнародним стандартам, там є доказова база ефективності. Тому, власне, такий такий курс – гріх тримати в кишені», – розповідає Тетяна Головатенко.