Психологічна допомога вчителям після травматичних подій: досвід науковиці та учасниць проєкту
31.12.2024
Нещодавно експертки-психологині представили результати дослідження «Психоемоційний стан та готовність освітян до психосоціальної підтримки». До дослідження долучилася американська організація «Americares» й асоційована професорка Іллінойського університету, що стала науковою консультанткою дослідження, Тара Пауелл, а участь у проєкті взяли понад 3 000 педагогів та шкільних психологів.
Платформа Resilience.help поспілкувалася із науковицею та учасниками проєкту про досвід допомоги українським освітянам та навчання.
Знаю, як важко буває працювати з дітьми, що постраждали
У межах дослідження Тара Пауелл супроводжувала науковиць Житомирського державного університету імені Івана Франка Наталію Портницьку, Ольгу Савиченко та Ірину Тичину. Вона розробила дизайн дослідження, а також разом із дослідницями працювала над рамкою експерименту та аналізом отриманих даних.
«Я маю досвід роботи із темою ментального здоров’я в освіті у регіонах, що постраждали від катастроф, війн та інших надзвичайних ситуацій. Я із власного досвіду знаю, як важко буває працювати із дітьми, що постраждали від травматичного досвіду, й намагатися впоратися із власними реакціями на стрес», – розповідає науковиця.
Бойові дії та постійні обстріли спричинили значні травми і серед дітей, і серед педагогів. Тож науковиця прагне навчити якнайбільше людей найкращим практикам самопідтримки та допомоги іншим та розвинути потенціал педагогів у надзвичайних ситуаціях, зокрема під час війни в Україні.
«Допомагаючи вихователям, ми можемо виховати стійкість дорослих та учнів, а також створити безпечне та сприятливе середовище», – впевнена професорка.
Чому важливо підтримувати українських освітян
У проєкті «Психоемоційний стан та готовність освітян до психосоціальної підтримки» психологині звертали увагу на:
-
емоційний компонент психічного здоров’я;
-
соціальний компонент психічного здоров’я;
-
психологічний компонент психічного здоров’я;
-
депресія;
-
тривога;
-
загальний рівень сприйняття стресу;
-
уявна безпорадність;
-
відсутність самоефективності серед освітян.
Вони помітили, що найбільші зміни стосувалися стресостійкості та професійного вигорання. Детальніше про дослідження читайте за посиланням.
«Вчителі переживають величезне навантаження не тільки через війну, а й від високих вимог до викладання, подекуди складне навчальне середовище та необхідність психологічної підтримки дітей, що лише зростає з часом. Я вважаю, що важливо продовжувати будь-яким чином підтримувати вчителів. Тоді вони будуть більш готовими зіштовхнутися із складнощами та ефективно допомагати учням, з якими працюють».
Дізналися прості практики, які допомагають
У гімназії №260 міста Києва відкрили 31 клас для дітей з особливими освітніми потребами. Психологині закладу Олена Легенчук, Людмила Гудима та Аліна Селецька пройшли навчання у межах тренінгів «Психологічна підтримка освітян».
У щоденній роботі психологині застосовують практики, про які дізналися на тренінгах:
«Я використовую досить багато технік. Деякі з них я знала й до того, але саме у тренінгу побачила їх у зібраному вигляді. Важливо, що часто це техніки, які не потребують додаткової підготовки, все що потрібно вчителю чи психологу – це підручні матеріали. Наприклад, Світлана Ройз нам показувала техніку сніжків – треба зім’яти папір руками, потім кидатися ним. Діти із задоволенням це роблять, а асистентам вчителів та психологам набагато простіше взаємодіяти в укритті чи під час перерви», – каже Людмила Гудима.
Важливим відкриттям тренінгу для психологині стала п’ятикрокова модель психологічної підтримки, а особливо п’ятий етап – контроль.
«Ми часто помічаємо, що з дитиною щось не так. Радимо батькам звернутися до спеціалістів, даємо контакти інклюзивно-ресурсних центрів. Але чи дійшли вони туди? Потрібно проконтролювати, запитати у батьків чи вони зверталися за підтримкою».
Психологиня Олена Легенчук підкреслює важливість методики п’яти пальців, завдяки якому можна проаналізувати день, наприклад, завдяки таким запитанням:
-
«За що я вдячна цього дня?»;
-
«Чим був корисний цей день?»;
-
«Як минув мій день?»;
-
«Який корисний досвід вдалося отримати цього дня?»;
-
«Що цікавого відбулося протягом дня?».
Також психологині та педагоги активно користуються руханками, які пропонували на тренінгах, зокрема від Світлани Ройз.
Хотіла дізнатися більше про свою професію
Вікторія Чумаченко пройшла всі версії програми «Психосоціальна підтримка освітян»: як вчителька, психологиня, тренерка.
«Я шукала курси, які б задовольнили б мене як спеціалістку. Цей курс сподобався мені своєю ґрунтовністю та формою проведення. Далі подала заявку як психолог і познайомилася там із Оленою Федоровською, своєю ко-тренеркою. Мене настільки захопив курс, що я далі хотіла ділитися ним», – пояснює Вікторія Чумаченко.
На тренінгах детально пояснюють різницю між розладами та станами, каже психологиня. Важливо, що вчителі вчаться розуміти особливості розвитку, пояснити, чому дитина поводиться саме так.
«Тому що вчителі зазвичай сприймають погану поведінку дитини, як невихованість, як дії, які відбуваються всупереч всьому. А насправді це може бути якась реакція на стрес, або це може бути проявом розладу», – каже Вікторія Чумаченко.
