Навчання – це не лише про уроки, книжки, зошити та домашні завдання. Це ще й про дружбу, комунікацію, спілкування, а іноді – суперечки. Дрібні конфлікти між дітьми – це нормально, але бувають випадки, коли непорозуміння стають регулярними та односторонніми, перетворюються на серйозну проблему. У такому випадку йдеться не про конфлікт, а про булінг чи цькування.
Булінг або цькування – це приниження та агресія, що відбуваються систематично та умисно, і здатні завдати травм – фізичних та психологічних.
Платформа Resilience.help розповідає: що таке булінг, як розмовляти про це з дітьми та підлітками, як вчити їх захищати від цькування себе та інших і куди звертатися за допомогою.
Матеріал підготовлено у відповідь на запит із форми зворотного зв’язку. Залишити власне запитання чи поділитися конкретною ситуацією, що турбує, можна за посиланням.Булінг – це дії, які свідомо вчиняє дитина чи група дітей стосовно іншої дитини, аби принизити чи познущатися. Булінг може стосуватися й дорослих, які пов’язані із дитиною завдяки навчальному процесу.
Булінг може бути:
фізичним (штовхання, бійки, ляпаси);
психологічним (принизливі погляди, жести, образливі слова, поширення неправдивих чуток, ігнорування, жарти, шантаж);
економічним (крадіжки, пошкодження чи знищення особистих речей, вимагання грошей);
сексуальним (вульгарні рухи, фрази та насмішки, фільмування в роздягальнях, сексуальні погрози);
або в інтернеті/кібербулінг (надсилання образливих фото, обзивання по телефону, знімкування та оприлюднення різного роду знущань, цькування у соцмережах).
На відміну від конфліктів булінг має такі ознаки:
систематичність – дії, вчинені кривдником, повторюються два та більше разів щодо однієї й тієї ж людини;
злий умисел – кривдник свідомо завдає шкоди своїй жертві, принижує її, тримає в страху, хоче підпорядкувати людину своїм інтересам або ізолювати її від інших;
дисбаланс сил – булер є фізично та психологічно сильнішим від постраждалого;
він не відчуває розкаяння після конфліктних ситуацій.
Зазвичай у процесі булінгу можна виділити трьох основних учасників:
кривдник (булер) – той, хто вчиняє булінг;
потерпілий (жертва булінгу або буллі) – людина, яка зазнає цькування;
а також спостерігачі – очевидці булінгу.
Значну роль у процесу цькування відіграють саме спостерігачі. Адже, якщо більшість з них стане на сторону жертви – кривдник, ймовірно, зупиниться. Якщо ж більшість буде на стороні булера або займе пасивну роль – ситуація продовжиться та може лише погіршуватися.
Як правило, більшість боїться бути на місці жертви, тому обирає бути на стороні кривдника. Це відбувається найчастіше не тому, що спостерігачі думають, що кривдник діє гідно та демонструє достойну поведінку.
Обов’язок дорослих – пояснювати дітям та підліткам, що булінг не можна терпіти й замовчувати. Безкарність лише підігріває азарт кривдника та штовхає його на подальші, ще більш жорстокі знущання. Тож важливо давати школярам чіткі інструкції, як діяти у складній ситуації.
Дії дитини, якщо вона стала свідком цькування
Перш за все, вона мусить покликати на допомогу дорослих. Це можуть бути вчителі, персонал навчального закладу чи просто випадкові перехожі.
Якщо кривдник встиг утекти до приходу підмоги, варто залишатися поруч з постраждалим.
Дитині важливо зрозуміти, що просити допомоги у дорослих – це не соромно, а правильно.
Коли цькування зазнали друг чи подруга дитини, їй варто побути поруч: висловити товаришу (-шці) підтримку, пояснити, що так не може тривати далі та порадити звернутися по допомогу.
Дії під час конфліктної ситуації, якщо дитина сама стала жертвою булінгу
За можливості, краще взагалі уникати сутичок, не піддаватися на провокації кривдника та йти геть.
Якщо ж зробити це не вдається, варто зберігати спокій та використовувати гумор. Така несподівана поведінка може спантеличити булера.
Проявляти гнів та злість, а тим паче розпускати кулаки – не найкраща ідея. Адже саме цього чекає кривдник, аби й собі застосувати силу.
Якщо ж оминути бійку не вдалося, необхідно голосно кликати на допомогу.
І наостанок: дитина мусить розповісти про пережите дорослим: батькам, вчителям або іншим людям, яким вона довіряє. Разом з ними чи без них їй варто звернутись до класного керівника, психолога чи соціального педагога навчального закладу. Якщо вони не в змозі залагодити ситуацію, необхідно йти до керівництва навчального закладу.
Бувають випадки, що допомога з боку школи – неефективна. У такому разі можна звертатися до поліції або телефонувати на Національну гарячу лінію за номером 116 111.
Більше про те, як збирати докази булінгу та що загрожує кривдникам за законом, можна дізнатися у посібнику «Про булінг для дітей».Вирішувати проблеми
Відновитися після стресу та травм
Впоратися з щоденним стресом
Зміцнити стосунки
Навчитись звертатись за підтримкою
Справлятись з щоденним стресом
12+
16+
6+
Батьки
Вихователь чи вчитель
24 лютого
Тренінг
Психосоціальна підтримка для учителів (24 лютого 2026)
Дистанційний тренінг для педагогічних працівників/працівниць з удосконалення навичок підтримки дітей та підлітків у сфері психічного здоров'я
6+ | Буклети і брошури
Ресурс
Як підтримати дитину у стресовій ситуації: поради від психологів
Поради, як адаптувати дітей до нових умов життя та підтримувати їх психологічний стан в нормі
13-07-2026 | Олена Лаущенко,
Блог
Як освітянам впоратися із щоденним стресом: дієві поради та вправи
Через повномасштабне вторгнення безліч освітян зіштовхнулися із тривогою, страхом, сумом. Для деяких наслідком хронічного стресу стало емоційне вигорання – колись улюблена робота більше не приносить задоволення, а впродовж вихідних не вдається відновити внутрішній ресурс.
Вдячні, що підтримуєте стійкість
Нормальний освітній процес в Україні відновиться нескоро, і кожна можливість допомогти учителям і учням впоратися зі стресом – неоціненна.
Дякуємо!
Пошта*
Ваш обліковий запис буде видалено разом із усією пов’язаною інформацією.
Ми будемо сумувати (
Навчання проводитиметься на платформі lms.smart-osvita.org. Ми надішлемо додаткову інформацію щодо тренінгу на вашу електронну адресу. Нагадуємо, що інколи нова інформація може потрапляти у спам, тож ретельно перевіряйте скриньку. Зустрінемося на навчанні!
Успішного навчання та втілення нових навичок!
З огляду на вимоги донорів, які фінансують наші програми, ми збираємо статистичну інформацію про учасниць і учасників. Заповніть відповідні поля у вашому обліковому записі.
Разом із фахівцями платформи ми опрацюємо ваш запит та підготуємо матеріал із порадами самопідтримки чи допомоги іншим. Сповіщення про публікацію надійде на пошту, вказану при заповненні форми зворотнього зв’язку.
У нас ви знайдете тренінги з психічної стійкості для вчителів, шкільних психологів, батьків та дітей. Участь безкоштовна завдяки донорам. Після завершення — сертифікат та години ЄКТС.
Залиште заявку, якщо набір ще не розпочався, запрошення надійде на електронну пошту, як тільки відкриється реєстрація. Почніть свій шлях до стійкості вже сьогодні!
Ми зібрали для вас найкращі вправи, методики, додатки від міжнародних спеціалістів, а також ті, які розробили в Україні. Незабаром тут з’являться і безкоштовні онлайн-семінари.
Пам’ятайте: якісно подбати про інших може лише той, хто вміє дбати про себе.
Використовуйте фільтри – так швидше!
Не губіть корисні ресурси! Збережіть потрібні матеріали у свій Каталог в Особистому кабінеті. Повертайтеся до них у зручний час — вони завжди під рукою!
Важливо: Щоб зберігати ресурси, увійдіть у свій акаунт або зареєструйтеся. Це дозволить вам створювати власну базу корисних матеріалів.
Тут ви можете знайти матеріали, які допоможуть вам дізнатися більше про психічну стійкість. Читайте думки та досвід наших експертів, щоб отримати нові знання та натхнення.
Тут ви можете переглянути та оновити свою інформацію. Вона потрібна для реєстрації на тренінги. Але не хвилюйтеся — користуватися сайтом можна і без реєстрації!
Тут зберігаються всі ресурси, які ви обрали. Повертайтеся до них у зручний час, це ваш особистий арсенал знань!
Опишіть свій запит у формі зворотнього зв’язку. Ваш запит опрацюють спеціалісти та підготують порадник, який з’явиться на платформі.
Підтримати