Лайка у школі: як реагувати батькам і вчителям

Загалом, серед причин дитячої лайки можна виділити такі:

• діти імітують поведінку дорослих: вони наслідують те, що бачать і чують. Навіть якщо після лайки з уст батьків ті пояснюють дитині, що це погано і «тільки дорослим так можна робити». Таке пояснення виконує кілька функцій, але однозначно, не означає, що дитина перестане робити те, що робить значимий для неї дорослий. У підлітковому віці це може бути атрибутом внутрішньо-системної боротьби підлітків із батьками та їх авторитетом;

• діти переживають інтенсивні емоції: розчарування, гнів або інші інтенсивні почуття, які створюють відчуття внутрішнього тиску і лайка допомагає швидко їх відреагувати певним чином;

• діти шукають уваги: якщо лайка супроводжується реакцією з боку батьків, то, ймовірно, діти будуть продовжувати лаятися, бо саме у такий спосіб вони можуть отримати увагу від зайнятих роботою чи своїми справами дорослих;

• демонстрація сили: інколи діти вдаються до лайки у прагненні здатися дорослим, жорстким, безстрашним. Подекуди це може бути спосіб залякувати інших.

• будьте зразком для наслідування. Якщо ви не хочете, щоб ваша дитина лаялася, пам’ятайте, що це починається з вас. Діти віддзеркалюють те, що бачать і чують. Якщо все таки лайка звучить і вас це бентежить, не намагайтеся зупинити це силою, це не завжди спрацьовує. Виберіть альтернативні «сімейні» слова, які можна використовувати;

• спробуйте «навмисне ігнорування» (якщо інцидент стався вперше). Якщо ваша дитина матюкається вперше при вас, вдайте, що ви не реагуєте: ні зоровим контактом, ні вербально. Не отримавши реакції, така поведінка може не стати патерном;

• вирішуйте проблему спокійно. Якщо дитина продовжує лаятися, дочекайтеся моменту, коли можна буде це обговорити, але найпевніше не в той же момент, бо і дитина, і ви, переживаєте емоційний досвід, який не допоможе у діалозі. Обговорюючи цю ситуацію, поцікавтеся в дитини, що саме вона відчувала, коли лаялася. Це допоможе зрозуміти, яку емоцію вашій дитині треба розібрати детальніше;

• поясніть дитині, чому лайка є проблемою. Намагайтеся менше апелювати до загальновживаних фактів, типу «так не гарно» чи «з тобою не будуть дружити», радше поясніть, у чому ви вбачаєте складність;

• встановіть чіткі правила про те, які слова недоречні, а які прийнятні. Заохочуйте вживання прийнятних слів, хваліть свою дитину, коли їй вдається знаходити спосіб проживати емоції без лайки. Позитивна увага підсилює поведінку, яку ви хочете сформувати;

• обговоріть наслідки лайки та дотримуйтеся своїх слів: проговоріть із дитиною, що вона може втратити чи не отримати, якщо не буде дотримуватися обговорених та погоджених правил. Ви, своєю чергою, дотримуйтеся своїх обіцянок про покарання і якщо дитина порушить домовленість, виконуйте узгоджені дії, попри протести та суперечки.