Як зберегти авторитет у стосунках з дитиною: поради
Як зберегти авторитет у стосунках з дитиною: блог Наталії Подоляк

Як зберегти авторитет у стосунках з дитиною: блог Наталії Подоляк

27.09.2024

У житті дитини батьки повинні бути лідерами, які можуть вести її за собою, ухвалювати важливі рішення та встановлювати фізичні та психологічні кордони. Втім, завоювати авторитет малюка буває непросто, більш того – з часом батьківські настанови вже не будуть непохитними, адже за першість авторитету «змагатимуться» й інші дорослі та однолітки дитини.

Платформа Resilience.help разом із психологинею Наталією Подоляк розповідають, чому батьківський авторитет важливий, як завоюювати авторитет дитини у різному віці та які труднощі можуть спіткати дорослих на цьому шляху.

Чому батькам важливо завоювати авторитет?

Сім’я – це маленька громада, спільнота, в якій має бути лідер, авторитет, який поведе за собою! Коли з’являється дитина, то відбувається багато змін в статуті сім’ї, у ролях, в обов’язках, правилах і це, природно. Малюка вводять у світ дорослі, які вже багато пізнали та можуть впоратися із багатьма викликами у житті.

Малюку все цікаво, він довіряє дорослим й слідує за ними. Дитина досліджує і внутрішній, і зовнішній світ.

А батьки повинні створити безпечний простір, встановити фізичні та психологічні кордони. Якщо батьки чітко визначають розмежування, навчаються говорити «НІ» своїй дитині, то вони завойовують у такий спосіб авторитет і задовольняють дуже важливу базову потребу в захисті та безпеці дитини.

Завдяки авторитету у дитини формується правильний орієнтир на дорослого, довіра, повага. Батьки стають прикладом для дитини, на якій вона хоче рівнятися, наслідувати їх (йдеться про дітей від 0 до 10 років).

У цьому віці батьки беруть на себе відповідальність за ухвалення рішень, вчинки, наслідки, свої й дитячі.

Так, дитині можуть подобатися не всі рішення дорослих, вона може страйкувати та воліти діяти за своїм сценарієм. Зрештою дитина приймає рішення дорослих і чується спокійно та захищено.

Підлітки часто можуть знецінювати авторитет батьків. Це природний процес, адже дитині потрібно сепаруватися від дорослих. Якщо у ранньому дитинстві батьки змогли встановити свій авторитет у сім'ї, то у будь-яких важких та проблемних для дитини ситуаціях, підліток чи підлітка прийдуть за допомогою батьків.

Втім, дитина не мусить ставати авторитетом для батьків. Такі спотворені стосунки можуть сформуватися тоді, коли дорослі бояться сказати «НІ», не є послідовними у своїх діях. Пам'ятайте, що дитина має почуватися дитиною, не мусить брати відповідальність за себе та своїх батьків.

І це норма для дітей до 11 років. Звісно, батьки навчають дитину брати відповідальність за свої вчинки, дії, слова, але не за життєво важливі рішення. Помилкова система також може скластися, коли дитина у дошкільний період робить все, що захоче, маніпулює батьками, почувається центром сім’ї. А батьки у той час не навчають дитину, що їх бажання й потреби також важливі, а стають «персоналом, що обслуговує» дитину. Часто такі діти відверто говорять «Я головний/на у нашій сім’ї!», але це неприпустимо.

Як батькам завоювати авторитет дитини?

Пропонуємо вам антипорадник, який точно не допоможе вам завоювати авторитет дитини. Якщо ви слідуватимете цим правилам, то навряд чи здобудете батьківський авторитет. Тож будьте пильними!

Антипорадник для дітей від 0 до 10 років:

  • завжди кажіть дитині «ТАК»;

  • забудьте про баланс, не питайте «Чому ти так вважаєш», «Що буде після того, як ти так зробиш», «Яке рішення ти пропонуєш»;

  • запитуйте в дитини, що вам, дорослому, робити у складних ситуаціях;

  • дозволяйте ухвалювати рішення дитині в життєво важливих обставинах;

  • ухваліть рішення стосовно вчинку дитини, а потім відмініть його або передумайте, змініть;

  • включайтеся (відчувайте провину) у всі маніпулятивні дії, фрази дитини;

  • хай дитина робить все, що їй хочеться, адже дитинство таке коротке;

  • відмініть при дитині ухвалене рішення іншого з батьків;

  • дозволяйте дитині порушувати ухвалені в сім’ї правила, адже вона ще лише дитина!

Антипорадник батьківського авторитету для підлітків:

  • часто кажіть, «ти ще малий чи мала, виростеш, тоді будеш мати свою думку!»;

  • знецінюйте підлітка напряму або через сарказм!;

  • часто вказуйте йому місце в сім’ї;

  • проявляйте неповагу та нагадуйте, хто в домі господар!;

  • не цікавтеся думкою підлітка стосовно життєвих ситуацій!;

  • сигналізуйте підлітку: «якщо щось станеться, щоб до батьків не біг\ла»;

  • продовжуйте ставитися як до малої дитини!

Як бачите, інструкції дуже відрізняються, залежно від віку дитини.

Між авторитетом та авторитарністю існує тонка межа. Батьки ризикують перетнути цю межу і вчасно не помітити.

У підлітковому віці, щоб залишатися авторитетом, батькам важливо включати її дитину у життєві цикли родини (цікавитися думкою, поведінково залучати. Наприклад: «Як вважаєш краще вчинити в даній ситуації? Можеш мені показати/навчити/допомогти?).

У дитячому періоді теж важливо давати вибір, цікавитися думкою малечі, спільно шукати варіанти й наводити факти, докази, аргументи. Втім, важливі рішення ухвалювати самостійно, опираючись на себе чи інших дорослих.

Ви, як ніхто, знаєте, що важливо для вашої дитини! Втім, поцікавтеся і її думкою, захоплюйтеся дитячою креативністю.

Якщо є труднощі у формуванні батьківського авторитету?

Якою ж є ситуація в сім’ї, де батьки не змогли сформувати власний авторитет для дитини?

Дитина починає оволодівати всім простором сім’ї, продавивши у багатьох сферах кордони батьків.

Вона сама:

  • вирішує де і з ким спить;

  • сама формує свій розклад дня;

  • не враховує бажання батьків (вимагає гратися тут і зараз, навіть якщо батьки втомилися після роботи);

  • оспорює думку батьків, злиться на ухвалені рішення;

  • маніпулює, схильна до істерик.

У таких випадках психіка дитини не здатна впоратися із життєвими ситуаціями.

Дитина потребує поруч стабільного та надійного дорослого, тож може почати шукати його поза межами родини.

Якщо у цьому випадку йдеться про дошкільнят, то це дуже тривожний дзвіночок, адже довіряти й покладатися малюки повинні першочергово на батьків.

Для дитини шкільного віку найбільшим авторитетом стає вчитель чи вчителька, а батьки – на другому місці. Це природно, у цьому випадку не потрібно боротися за першість.

Саме вчитель чи вчителька стають провідниками для дитини у соціум. Тож важливо сформувати здоровий образ вчителя, адже від цієї людини залежить мотивація дитини, комунікація в класі, емоційний стан. Батьківський авторитет теж важливий для дитини, особливо в ситуаціях, коли треба порадитися як вирішити конфлікт з другом/як себе захистити/стосовно того, якщо вчитель кричить на дитину або прининижує.

У 10-12 років найважливішим авторитетом стають однолітки, співаки, актори, інші відомі люди. Вони виходять на перші позиції і дуже впливають на рішення дитини. І це не добре і не погано, просто це ведуча діяльність психіки, через яку йде розвиток особистості.

Завдання батьків бути надійним тилом для підлітка. На жаль, ми не зможемо відгородити дитину від всіх негаразів, але можемо створити надійний захист. Цей захист – це любов, довірливі стосунки, цінності, які родина вкладала до підліткового періоду.

І не варто воювати з тими людьми, які стали орієнтиром для підлітка, важливо йти поруч, залишатися поруч, транслювати: «Щоб не сталося, я завжди поруч, я завжди тобі допоможу!».

Формування батьківського авторитету – це передусім праця дорослих над собою, над своїми дитячими травмами, над своїми помилками. Працюючи над собою, розвиваючи себе, батьки показують позитивний приклад, що навчатися потрібно завжди! І часто, діти є великими вчителями в цьому процесі! Всім терпіння, цікавого шляху і миру сім’ям!

Автор

Наталія Подоляк

Сімейно-дитяча психотерапевтка, супервізорка програми «Діти та війна», авторка психологічного табору «Я да Вінчі», співзасновниця БФ «Зцілені діти - майбутнє України»

До теми:

Підтримати