Дитині діагностували аутизм: як варто і не варто діяти?
Діагноз «розлад аутистичного спектра (РАС)» або «аутизм» може стати несподіваним викликом для батьків. Втім, коли хворобу виявили, у дорослих з’являється можливість розробити стратегії підтримки дитини.
Тепер ви точно знаєте, чому ваша дитина поводить себе не так, як інші: чому вона може не розмовляти, не контактувати з однолітками, надавати перевагу лише одній грі, робити дивні рухи, зосереджуватися на деталях, уникати зорового контакту.
Тепер, коли ви маєте офіційний висновок лікарів про стан дитини, можете краще зрозуміти свою малечу, а отже – ефективніше допомогти їй.
Платформа Resilience.help розповідає батькам, як прийняти діагноз, впоратися з переживаннями, знайти в собі внутрішні ресурси, аби підтримувати свою дитину, сприяти її розвитку та адаптації у цьому світі.
Чому моїй дитині діагностували аутизм?
Часто саме батьки першими підозрюють, що дитина поводиться не так, як однолітки. Інколи це стає очевидним ще в ранньому віці, а інколи – проявляється пізніше.
Тож важливо пройти обстеження та встановити конкретні причини нетипової поведінки.
По-перше, це допоможе батькам краще зрозуміти свою дитину та її поведінку.
По-друге, ретельна діагностика дозволить розробити індивідуальний план підтримки. Він враховуватиме сильні сторони вашої дитини та її потреби, а також визначатиме необхідну терапію.
Важливо розуміти, що нині аутизм не передбачає лікування в традиційному розумінні цього слова, однак існують методи, які можуть допомогти і дитині, і її батькам.
Крім того, діагноз відкриває можливості для спеціалізованих навчальних програм, якими може скористатися дитина. Завдяки цьому вона зможе розвивати свої ключові навички, вчитися комунікувати та жити у соціумі.
Як діяти, коли вашій дитині діагностували аутизм
-
Поставте перед собою завдання максимально соціалізувати дитину, допомогти їй здобути побутові та інші навички.
-
Зрозумійте, що ви – головна опора та підтримка для своєї дитини. Тож зробіть все, аби продовжити своє життя. Турбуйтеся про фізичне та психічне здоров’я, навчіться відпочивати й відновлювати сили.
-
Не оцінюйте свою дитину, порівнюючи її з іншими чи загальноприйнятими стандартами. Дивіться на її прогрес у порівнянні лише з тим, якою вона була вчора. А щоб краще побачити цю різницю, можна фіксувати успіхи дитини, записуючи їх.
-
Прийміть дитину такою, як вона є. Зрозумійте, що вона не мусить комусь подобатися чи виправдовувати чиїсь сподівання – навіть ваші.
-
Обирайте з ким спілкуватися, адже це ваше право. Ви не зобов'язані підтримувати контакт з людьми, які не приймають особливості вашої дитини. Тож оточуйте себе тими, хто ставиться з повагою та розумінням.
-
Не припиняйте отримувати нові знання про проблему. Це допоможе завжди бути в темі, дізнаватися про різноманітні програми підтримки, а також не натрапити на псевдофахівців.
Чого не варто робити, коли вашій дитині діагностували аутизм
Не треба сподіватися на миттєвий прогрес або чарівні ліки. Адже аутизм – це не тимчасове захворювання, що можна вилікувати за кілька днів. Це розлад, з яким треба вчитися жити. Тож будьте терплячими та приготуйтеся до систематичної роботи.
Дозвольте мозку дитини розвинутися до рівня достатнього для освоєння таких непростих для нього навичок як читання, письмо чи рахування. Не впадайте у відчай, якщо дитина поки не здатна осягнути ці речі. Краще зосередьтеся на розвитку інших, не менш важливих побутових умінь.
Не покладайте всі надії лише на спеціалістів, а беріть безпосередню участь у розвитку дитини. Спільні зусилля лише посилять результат.
Матеріал адаптовано з посібника «Перші 100 днів родин, діти яких отримали діагноз аутизм».Сприяє досягненню цілей:
Вирішувати проблеми
Справлятись з щоденним стресом
Джерело
Вік користувача
12+
16+
18+
6+
Тип ресурсу
Буклети і брошури
Користувачі
Батьки
Вихователь чи вчитель
Психолог
