Хто я: що таке криза ідентичності і як дорослі можуть допомогти дитині зрозуміти себе

25.02.2025

Коли людина зіштовхується із невизначеністю щодо своєї ролі в житті, внутрішній конфлікт ставить під сумнів її переконання, цінності та навіть шляхи розвитку. Це момент глибоких змін та пошуків. Зараз все частіше можна почути «я перебуваю у кризі», «зараз економічна криза в світі», «криза в стосунках». Як впоратися із таким періодом у своєму житті та як допомогти дітям?

Платформа Resilience.help та психологиня Марія Жолтикова розповідають, що таке криза ідентичності та яку роль відіграють педагоги у формуванні підлітків.

Що таке криза ідентичності

Психологічна криза – це переломний етап у житті особистості, рубіж між старим і новим досвідом, якісний перехід із одного стану в інший.

Підлітки часто зіштовхуються із кризою ідентичності, яка тісно пов’язана із кризою сенсу життя. І хоч ідентичність людини формується впродовж всього її життя, у підлітковому віці становлення проходить особливо інтенсивно.

«Криза ідентичності у психології — це стан, коли людина зіштовхується із глибокими сумнівами щодо своєї особистості, ролей у суспільстві та власних цінностей. «Хто Я?», «Який Я?», «Якою/им я хочу бути?» – такі запитання часто ставлять підлітки до дорослих і самих себе. А невизначеність подекуди може призвести до роздратування чи депресивного стану.

Утім, кризи можуть виникати не лише у підлітків. Дорослі можуть зіштовхнутися із кризою через переїзд в іншу країну, втрату близьких, розлучення, вагітність чи народження дитини, інші зміни.

Завжди актуальними запитаннями до себе є: «А хто я зараз?», «Яким, я себе відчуваю?», «Ким, я тут можу працювати?», «Відчуваю, я себе вже громадянкою України чи все ж більш, як громадянка іншої країни?», «Хто є моїм колом підтримки чи кого я обираю зараз для дружби», «А як же моє минуле життя?».

Як проявляється криза ідентичності?

Дорослі можуть помічати зміни у поведінці підлітка: емоційній сфері, комунікативній, а також навчанні. Дитина може стати замкнутою, тривожитися і відсторонюватися. Можливі прояви апатії, депресивного стану, втрати інтересу до навчання.

У дружбі підлітки можуть більш прагнути до розуміння, прийняття себе “іншим”, можливі конфлікти через різність у цей період.

Як батьки та вчителі можуть підтримати дитину під час кризи ідентичності?

Щоб підтримати дитину, батьки можуть дати їй більше часу наодинці. Підліткам важливий власний простір, де їх не підслуховують, не «читають нотації». Тож це нормально, якщо якийсь час дитина не хоче розмовляти з дорослими, а хоче побути сама.

Водночас варто організувати спільний час і проговорювати те, що хвилює. Діти у цьому віці прагнуть бути почутими. Намагайтеся не розповідати чи розпитувати про навчання чи побутові обов’язки під час спільного перегляду фільму чи спільній прогулянці. У цей час краще звернути увагу на те, про що підліток хоче бути почутим.

Наприклад, «Я помічаю, що ти сумний ці дні, хочеш про це поговорити зі мною?» або «Мені цікаво про, що ти думаєш?». Намагайтеся слухати підлітка без оцінки. Дозволяйте пізнавати нове, підтримуйте у пошуку хобі чи познайомитися з новими людьми.

Крім того,значиму роль у формуванні ідентичності дітей відіграють вчителі. Педагогам важливо пам’ятати, що учні та учениці – це не роботи, які можуть лише вчити та відтворювати матеріал, а насамперед – особистості.

Напевно, кожен із дорослих має хоча б один спогад про вчителя, який зневажливо ставився до дітей, і навпаки, про того, хто ставленням допоміг відчути свою унікальність.

А як середовище однолітків впливає на дитину?

Середовище, в якому перебуває підліток, однозначно має вплив. Дитина метафорично матиме такий же окрас, які і те, що навколо неї. Кожен підліток має свої інтереси, тому потребує «своїх» для зустрічі із собою і розділення своїх потреб.

Не завжди підлітки можуть впливати на своє середовище, адже є дорослі які визначають місце проживання дитини, які транслюють певні цінності, переконання відносно світу, ставлення до себе. Іноді агресивно реагують на вибір підлітка «своїх друзів». Тому підлітки можуть відчувати свої потреби, вибори не прийнятими.

Важливо, що підлітки прагнуть знайти чи бути серед своїх, щоб краще чути себе, розуміти себе і знайомитись із собою «тут і зараз».

Як допомогти дитині знайти відповіді на питання "Хто я?" та "Яким я хочу бути?"

Часто дитина не може сама впоратися із кризою ідентичності. Тож батькам важливо дозволити підліткам проявляти різні почуття, не ігнорувати і не знецінювати їх. У деяких випадках варто залучити спеціаліста або пошукати групи взаємопідтримки.

Психолог Віктор Франкл писав про те, що існує три ключові складові для проживання кризи ідентичності: творчість, переформатування життєвих цінностей і усвідомлене прийняття здорового і тверезого ставлення до обставин, які людина не може змінити. Тож дайте підліткам час, щоб прожити кризу.