Вчитель чи вчителька з нашої школи зіштовхнулися із втратою. Як підтримати колегу?
21.11.2024
На жаль, через війну безліч людей зіштовхнулися із втратою близьких, рідних, друзів чи знайомих. Людина, яка переживає втрату, проходить один із найболючіших досвідів у житті і часто потребує підтримки. Втім, часто вона опиняється сам на сам із горем, адже інші почуваються безпорадно й бояться сказати чи зробити щось неприйнятне у такій ситуації.
Платформа Resilience.help разом із психологинею Наталією Подоляк розповідає, як колегам взаємодіяти з людиною, що втратила близьких, як підтримати друга чи подругу на роботі.
Як підтримати людину, що втратила близьких
Коли спілкуєтеся з людиною, що переживає втрату, будьте щирими, радить Наталія Подоляк. Навіть, якщо ви не були у близьких стосунках із колегою, доречно висловити своє співчуття та жаль із трагічного приводу.
«Доречною у цьому випадку буде фраза: “Я завжди поруч”. Людина може бути не готовою прийняти допомогу, яку їй щиро пропонують, але ця фраза ніби залишає двері відчиненими. Тож коли людина буде готова – знатиме, що на неї чекають», – пояснює психологиня.
Часто люди лякаються паузи, яка виникає у спілкуванні з людиною, що переживає горе. Втім, не обов’язково щось говорити, достатньо бути поруч, показати, що вам не байдуже.
Важливо всіляко підкреслювати, що людина не «вилетіла» із робочого колективу. Ігнорування – найгірше, з чим зіштовхується людина, що втрачає близьких.
Якщо не знаєте, що зробити, можете просто запитати «Як ти?» чи втілити приємні дрібниці, завдяки яким людина відчує, що про неї турбуються – наприклад, можна придбати для колеги улюблені квіти чи чай. Або ж просто запросити на спільне кавування.
Не варто штучно веселити людину, коли вона сумна. Горювання – це природній стан організму і він не потребує лікування, підкреслює Наталія Подоляк. Тому, хто відчуває підтримку, легше впоратися з болем, каже психологиня. Тож не варто залишатися відстороненим та боятися сліз іншої людини.
«Так, людина може заплакати, але дуже важливо залишатися поруч із цими слізьми. Біль втрати ніколи не зникне, але він поступово трансформується», – наголошує Наталія Подоляк.
Що не варто казати людині, що втратила рідних
Потрібно бути обережними у висловлюваннях і точно уникати таких фраз:
-
все буде добре;
-
все минеться.
«Фрази ніби хороші, але вони недоречні у цій ситуації. Як може все добре у людини, що втратила близьких? У неї життя вже розділилося на до та після».
Недоречними у ситуації втрати є й фрази, що знецінюють почуття людини, додає Наталія Подоляк. Такі фрази – табу, бо вони ніби забороняють людині бути слабкою, плакати, горювати.
-
тримайся;
-
ну що ти так переймаєшся;
-
зараз багато жінок втратили чоловіків, мами втрачають своїх синів.
Що робити у перші години, коли у колективі дізналися про втрату колеги
Якщо людина дізналася про втрату просто на робочому місці, то вона потребує фізичної підтримки. Варто бути поруч, дати води і серветки. Якщо ви близько дружите і це доречно – покласти руку на плече, притулитися й створити кокон захищеності у обіймах.
Коли перші реакції минули – можна запропонувати допомогу. Знову ж таки варто просто бути поруч й за можливості подбати про раціональні завдання:
«Варто сказати, що колеги подбають про дітей, про клас, що з ними все буде добре, висловити підтримку й запропонувати допомогу власне із церемонією прощання. Будьте готові, що людина подякує, але не прийме помочі. Деякі люди можуть впоратися власними силами, завдяки підтримці родини чи друзів не з робочого кола», – радить Наталія Подоляк.
Часто батьки учнів у класі хочуть підтримати вчителя чи вчительку у класі, але бувають розгублені, як це зробити. Тож колегам варто поспілкуватися із батьківським комітетом й разом висловити співчуття.
Важливо запитати дозволу прийти на похорон і щоб хоча б одна людина з колективу таки відвідала церемонію.
Чи варто говорити про людину, що померла
Так, потрібно. Втім, орієнтуючись на людину, що переживає горе. Спочатку їй може бути дуже важко чути про померлого, або ж навпаки – людина сама розпочне цю розмову.
«Якщо людина говорить про померлого близького – варто вислухати. Якщо ж поки мовчить і не згадує вголос – не варто тиснути й ініціювати цю розмову».
Завжди варто бути чутливими до емоційного стану людини, що зіштовхнулася із втратою. Будьте готовими, що вона може плакати, потребувати часу на самоті чи навпаки ініціювати розмову, наголошує Наталія Подоляк
З часом обов’язково говорити про померлу людину, підкреслювати її важливість у нашому житті. Якщо це наш захисник чи захисниця – дякувати за захист, показати, що ця смерть не була не марною.
«Якщо ви знали людину особисто, то щиро підкреслювати позитивні особисті якості людини, її почуття гумору, спільні події чи поїздки. Це можуть бути фрагменти цілісної картинки, які допоможуть трансформувати переживання у позитивні спогади», – пояснює Наталія Подоляк.
